Потрібна конструктивна робота. Без амбіцій

Протягом другої сесії ВР відбулося 26 пленарних засідань, на яких депутати розглянули 172 питання, прийняли 38 законів і 61 постанову, дали 81 доручення і направили 170 запитів. Такі дані оприлюднив Голова Верховної Ради Володимир Литвин на всеукраїнському семінарі регіональних ЗМІ, а після цього відповів на численні запитання журналістів.

Голова Верховної Ради оцінив її як складну, бо в країні має місце політичне загострення. Але вона, на думку Володимира Литвина, відображає загалом ситуацію в державі. Нині насамперед потрібні висновки — це прийняття соціально-економічних рішень.

«Для мене парламентська більшість — це вся Верховна Рада», — наголосив Володимир Литвин. — Тому що всі йшли на вибори і казали про одні й ті самі проблеми». Народним депутатам, на його думку, потрібно залишити всі недомовленості та амбіції поза сесійною залою і почати конструктивно працювати. А відповідальність однаковою мірою лежить на всіх, бо, за словами глави парламенту, всі однаково погано працюють — і ВР, і уряд, і місцеві керівники.

Голова ВР переконаний, що його буде прийнято. Але водночас Володимир Литвин охарактеризував документ як «бюджет виживання, а не бюджет зростання». Оскільки, на його думку, для країни, яка декларує «економічне зростання і дефляцію» та має величезний потенціал, «ганебно мати» низький приріст ВВП.

Нині немає чіткого бачення, яким повинен бути ГТК, зазначив Володимир Литвин. За його словами, має бути серйозний економічний розрахунок: що вигідно Україні, а що — Росії. А «розуміння паритету» повинно бути на користь нашої держави. Водночас, стверджував Голова ВР, в Україні поки що немає фахівців, які чітко все проаналізували б, а є лише розмови і політичні емоції навколо цього питання.

Голова Верховної Ради не заперечував, що Україні потрібна політична реформа, яка повинна бути «синхронізована з політичним життям країни» і «враховувати реалії». Проте Володимир Литвин піддав критиці деякі норми законопроекту про внесення змін до Конституції стосовно перетворення України на парламентсько-президентську республіку. Зокрема, він вбачає «певний алогізм» у тому, що в документі йдеться про обмеження повноважень Президента і водночас залишається норма стосовно всенародного обрання глави держави. Це, на думку глави парламенту, може призвести до конфлікту між гілками влади.

Парламентські вибори проводитимуться на пропорційній основі, заявив Володимир Литвин. Однак виборці повинні визначатися не лише за політичну силу, а й за кожну кандидатуру.

Крім того, підкреслив Голова Верховної Ради, внаслідок політичної реформи посади голів облдержадміністрацій, які звітуватимуть і перед центральними органами влади, і перед мешканцями регіонів, будуть виборні.

Володимир Литвин запевнив журналістів, що лобіюватиме непопулістські рішення про захист журналістів. А вести мову про свободу слова і цензуру в Україні потрібно, на його переконання, після опублікування назв ЗМІ з прізвищами реальних власників. «Ефективний захист від тиску, — додав Голова ВР, — це оприлюднення погроз».

Голова Комітету ВР з питань свободи слова та інформації Микола Томенко поінформував, що парламентські слухання з питань свободи слова в Україні відбудуться 11 грудня. За словами Миколи Томенка, його комітет планує відновити парламентський контроль і робитиме все для того, щоб державні компанії ніхто не приватизував.

А голови комітетів ВР у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко і з питань соціальної політики та праці Василь Хара наголошували на необхідності прийняття пенсійної реформи. Але водночас, на їхню думку, потрібно знизити податки, підняти економіку, ліквідувати безробіття, забезпечити гідний прожитковий мінімум і укріпити довіру населення до банків. Василь Хара стверджував, що кошти у держави є, але їх неправильно перерозподілено чиновниками, які узурпували владу.