Вигідне геополітичне розташування Волині, яка межує одразу з двома сусідніми державами, обумовлює своєрідні політичні уподобання мешканців лісистого краю. Насамперед політичний паспорт області зумовлений чітким поділом регіону на патріархальне волинське Полісся з надзвичайно низьким рівнем політичної активності та південно-західні терени, де краяни більше звикли пітніти за роботою, аніж на мітингах, хоча вважають себе політично свідомішими. Тепер волиняни не надто вникають у політичні перипетії і воліють сподіватися радше на господарників, аніж на мінливі політичні обіцянки. І хоча в аграрній Волині зареєстровано 68 обласних організацій всеукраїнських політпартій, дві третини з них невідомі населенню краю.
Стимул — вибори
Справжньої вибухової політичної активності край набув напередодні цьогорічних виборів.
Нині пристрасті вщухли і тутешні організації політпартій більш-менш визначилися з власним електоратом. Зокрема, найбільші за чисельністю членів на Волині — організації АПУ (майже 17 тисяч), ПЗУ (8500), ВО «Батьківщина» (7600), СДПУ(о) та НДП (по 6 тисяч), «Жінки за майбутнє» (4 тисячі), РУХ-УНР (майже 3 тисячі)... Щоправда, похибка такої статистики сягає в середньому 20 відсотків. Річ у тім, що левова частка прихильників тієї чи іншої партії за повсякденними клопотами є, скоріше, формальними членами.
Заради справедливості варто наголосити, що майже всі повнокровні осередки партій намагаються справами підтвердити свої обіцянки. Вони допомагають населенню, апелюють до влади, організовують благодійні акції та ініціюють мітинги. Найвдаліше працюють організації, за якими стоять народні депутати України, котрі, на думку аналітиків, у такий спосіб формують платформу для наступних виборів. Дехто з них очолив тутешні політичні осередки і лобіює їх інтереси навіть у парламенті. Є ще й практика такого собі сімейного підряду, коли чоловік очолює осередок однієї партії, а дружина керує організацією іншої. Таке шефство багато в чому визначає якісний склад електорату партій.
За статистикою, на Волині опозиційні партії підтримують робітники промислових підприємств, представники вугільної промисловості, соціальної сфери на селі, пенсіонери, інваліди. До обох гілок Руху входять збідніла інтелігенція, вчителі, митці та більшість мешканців Полісся. Як і годиться, електорат АПУ складається із сільгоспвиробників і фермерів. До НДП тяжіють службовці та керівники усіх рангів. СДПУ(о) має прихильників переважно з солідних ділових кіл, представників малого й середнього бізнесу, юристів. Добрий шмат електорату відтяли «Жінки за майбутнє». До них приєдналися хатні господарки, багатодітні сім’ї, бізнеследі й частина селянок. Уподобання інших краян доволі розпорошені й постійно змінюються «за напрямом вітру».
Слухають партії, а сподіваються на владу
Унікальний крок порозуміння, попри певні політичні розбіжності, продемонструвала обласна влада і одна з опозиційних сил краю — організація ВО «Батьківщина». Тутешні партійні лідери висловили готовність підтримувати діяльність нового обласного керівництва за умови, якщо влада надалі дотримуватиметься напряму соціально-економічного розвитку і боротьби з корупцією.
Цій заяві передували разючі зміни в господарюванні у краї з приходом в область нового голови облдержадміністрації. Він розпочав справжню революцію на Волині — варто лише згадати, що Герой України Анатолій Француз за кілька місяців скоротив заборгованість у зарплаті, змінив ставлення до державної служби, розпочав масштабну війну з криміналітетом і хабарництвом, зорієнтував потужну виробничу махину краю на підвищення добробуту населення. Тож за результатами соціологічних опитувань, плідна діяльність і рішучість нового губернатора не лише зміцнили авторитет влади, а й протиставили його популярності політичних партій. Більшість волинян зізналися, що відтепер сподіваються не на політичні сили з їхніми примарними обіцянками, а на владу. Зважаючи на такий поворот долі, більшість організацій політпартій в області не поспішають відкрито висловлювати своє ставлення до влади. Вони принишкли і очікують наступних кроків обласного керівництва.
Натомість ставлення влади до партій практично не змінилося. Як зазначив начальник обласного управління внутрішньої політики Василь Вознюк, воно стовідсотково позитивне до тих, хто сприяє розбудові держави і підвищенню загального добробуту. А грунтується на дотриманні законодавства і засад демократичного поступу. Влада так налаштована на соціально-економічні звершення, що тутешнім політикам, аби не втратити електорат, доводиться спонтанно підлаштовуватися під загальну справу. Тому в області не зареєстровано жодного конфлікту між політпартіями, не було й утисків політичної свободи. Навіть розрекламована акція протесту «Повстань, Україно!» не зібрала більш-менш людний мітинг в обласному центрі і загалом не спричинила у волинян ажіотажу. До всього, обласне керівництво не відсиджувалося за стінами «білого дому», чим іще підвищило владну репутацію.
Молодь хоче видовищ і... політики
Хоч як дивно, левову частку електорату, до того ж доволі стабільного на Волині, становить молодь. Нині в краї зареєстровано майже 60 молодіжних організацій. З них реально працює і впливає на молодіжну політику не більш як двадцять. Згідно з опитуванням, членами молодіжних організацій є лише п’ять відсотків усієї молоді краю. Половина опитаних юнаків і дівчат принаймні чули про Молодий рух Волині, третина — про УСС, Українську соціал-демократичну молодь, Народно-демократичну лігу молоді, Союз аграрної молоді, Пласт. Ці та інші організації об’єднані у спілки, найчисленніші з яких — Молодіжний парламент Волині (32 організації), Волинський обласний комітет молодіжних організацій (27), Центр громадських молодіжних організацій Волині «Наша справа». На жаль, між ними частенько пробігає чорна кицька і чвари нерідко заважають роботі.
Найдійовішою спілкою справедливо вважають створений три роки тому Молодіжний парламент Волині, який найтісніше співпрацює з обласною радою. Завдяки їй молодіжні організації співпрацюють з депутатами усіх рівнів, створюють молодіжні комісії, які лобіюють інтереси юних волинян у комісіях облради. Депутати Молодіжного парламенту розробили програму стажування у радах та органах місцевого самоврядування.
Окрім цього було створено й молодіжну обласну адміністрацію, до якої увійшли представники понад двадцяти молодіжних організацій. Насамперед молоді політики заснували спілку молодих держслужбовців, які розробили програму стажування молоді в органах державної влади. Вже понад 70 ініціативних юнаків і дівчат погодилися пройти стажування. Кращих із кращих зарахують до кадрового резерву структурних підрозділів управлінь облдержадміністрації. А сприяє залученню молоді до роботи в органах місцевого самоврядування Форум молодих депутатів усіх рівнів.
Волиняни прагнуть до євроспільноти
За результатами соціологічного опитування, майже дві третини краян найбільше непокоїть громадський спокій в області. Попри соціальні труднощі й особисту невлаштованість, більшість населення Волині «бачить світло в кінці тунелю». Однак своє майбутнє сподіваються зустріти, хоч як це банально, у мирі. Ось чому масштабне соцопитування у всіх районах і найбільших містах краю мало цікаві результати. Понад 60 відсотків опитаних прагнуть увійти до Євросоюзу. Проте майже 20 відсотків респондентів вважають за потрібне триматися Росії. І лише шість відсотків волинян бачать найліпшим своїм партнером Сполучені Штати. Майже половина краян вважає, що вступ до Євросоюзу прискорить економічний і соціальний розвиток прикордонної Волині, яка межує з Польщею.
Цікаво, що 60 відсотків опитаних висловили особисту зацікавленість вступу України до об’єднаної Європи. І не дивно, бо частина тутешніх мешканців, а надто поліських районів, уже не уявляють життя без заробітків у сусідніх державах. А крім відкритості кордонів і вільного працевлаштування за кордоном, їх приваблюють економічна допомога співдружності, можливість вільної торгівлі, спільна валюта, політична стабільність і підвищення життєвого рівня. Проте лише 10 відсотків волинян вірять, що їхня Батьківщина стане членом Євросоюзу в найближчі п’ять—десять років.
Щоправда, оптимізму додає солідний потік іноземних інвестицій, які останнім часом збільшилися завдяки саме політичній стабільності в регіоні та росту промислового виробництва. Насамперед це стосується привабливих проектів вільної економічної зони «Єврорегіон «Буг» і території пріорітетного розвитку в шахтарському Новолинську.
Саме бізнесмени з сусідньої Польщі, яка є вірогідним партнером України у Євросоюзі, вкладають гроші у розвиток виробництва та інфраструктури тутешнього вугільного басейну. Стосовно намірів поляків запровадити візовий режим з Україною, третина волинян упевнені у вигідності такого кроку для Польщі, третина вбачає в них вигоду для Євросоюзу. Проте 20 відсотків краян переконані, що найбільше від цього виграє наша держава. Загалом усі респонденти згідні, що такі вимоги міждержавної політики можуть завадити транскордонному співробітництву обох країн. А отже — і розвитку економіки Волині, де над політичними цінностями справді домінують соціальні.
Волинська область.
