Цього разу наші власні кореспонденти провели опитування жителів Львівської, Чернівецької, Тернопільської та Вінницької обастей.
Запитання:
1. Які закони прийняла Верховна Рада за останній час?
2. Які закони повинна прийняти Верхвона Рада найближчим часом?
1. Як показали результати моніторингу, жителі цих регіонів не відрізняються від інших мешканців України. Більшість із них — понад дві третини — абсолютно не цікавляться законодавчою роботою своїх обранців, а тому на перше запитання так і не змогли відповісти. Можливо, це пояснюється складними соціально-економічними умовами. Можливо, дехто не розуміє головного завдання народних депутатів. Скажімо, як передала наш власний кореспондент Оксана Теленчі, пересічних львів’ян більше цікавить, за кого мітингують активісти політичних партій, аніж діяльність законодавчої гілки влади. А в сільській місцевості, виявляється, більшість мешканців «відрізані» від глобальних проблем у центрі, оскільки замовкли їхні гучномовці.
Схожа картина простежується і в інших областях.
А от серед прийнятих законодавчих актів знову перше місце посів Земельний кодекс.
Цей документ назвали понад 40 відсотків тих, хто зміг відповісти на перше запитання. На подальших місцях розташувалися:
— закон про освіту;
— Кримінальний кодекс;
— закон про судоустрій.
Їх згадували від 12 до 5 відсотків наших читачів, які орієнтуються в роботі українського парламенту. Зрозуміло, наших співвітчизників цікавлять передусім ті закони, що так чи так впливають на рівень життя, добробут, змогу захистити свої права. Адже, знову зішлюся на дослідження нашого львівського власного кореспондента, не завжди значна кількість прийнятих законів позитивно впливає на якість життя. Так, вона наводить слова колишнього військового, який нині працює викладачем у вузі «Львівська політехніка». На його думку, в 1992 році прийняли хороший закон про соціальний захист військовослужбовців, але його дію нині він не відчуває. А поряд Оксана Теленчі наводить думку юриста-бухгалтера «великої бізнесової структури, яка змушена постійно відбивати неправомірні атаки податківців. Як фахівець вона наважується «посилати» їх і зазвичай виграє справи в судах. Але скільки можна? Практично, немає сфер життя, говорить вона, які ще не були б охоплені законами, але що з того?»
Можливо, тому, повідомляє наш вінницький кореспондент Віктор Скрипник, понад 60 відсотків вінничан, яких він опитав, вважають, «що у Верховній Раді повинен бути жорсткий контроль за роботою кожного депутата і парламенту зокрема». Тому вони пропонують вдосконалити чинний закон про статус народного депутата. А вінничанин Володимир Лизунов пропонує навіть започаткувати в газеті «Голос України» рубрику «Звіт народного депутата». Понад те, пропонується, щоб звіт був конкретним і в ньому фігурували не тільки зроблене народним обранцем, а й кошти та їх джерела, винайдені на ці потреби.
2. Але, безумовно, громадян найбільше непокоїть ситуація з податковим законодавством. Так, на Вінниччині понад 30 відсотків хочуть, аби Верховна Рада найближчим часом прийняла Податковий кодекс. На підтримку цього документа в цілому висловилося понад 35 відсотків наших читачів, які відповіли на друге запитання.
На другому місці —зміни до Закону «Про судоустрій», яких очікує близько 20 відсотків учасників моніторингу. Наш чернівецький кореспондент Василь Бабух пише, що від недосконалості цього закону «найбільше потерпають пересічні громадяни».
Пенсійна реформа посіла третє місце, отримавши 18 відсотків голосів наших читачів. І це не дивно, якщо пригадати, скільки в нас пенсіонерів, і розмір їхньої винагороди за багаторічну працю. До речі, найбільше голосів віддали за неї тернополяни. Вони ж таки, як передає наш власний кореспондент Марта Літинська, висловлюються за запровадження медичного страхування та повернення знецінених заощаджень.
А більш як 50 відсотків опитаних львів’ян висловилися за «визнання УПА воюючою стороною і щоб вояків УПА прирівняли в правах до ветеранів Радянської армії».
***
Підбиваючи підсумки, напевне, повторюсь, але від цього нікуди не дінешся: наші співвітчизники актуальними в роботі законодавчої гілки влади вважають ті акти, які сприятимуть передусім поліпшенню їхнього життя. Тобто народ цікавлять не політичні баталії, не крісла, до яких прагне дехто з улюбленців електорату, а виведення економіки на новий, вищий рівень, послаблення податкового тиску, а відтак — і підвищення рівня життя.
