Скоротили кількість дозвільних документів, які заважають підприємницькій діяльності

Парламентська хроніка

Ранкове засідання 9 квітня

Народні депутати ухвалили у другому читанні та в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру. За відповідне рішення проголосувало 270 народних депутатів. З метою усунення надмірних чи невиправданих механізмів регулювання сфери господарської діяльності законопроектом значно скорочується кількість документів дозвільного характеру. Більшість із них видається у сфері охорони навколишнього природного середовища та регулює питання і реалізації територіальними громадами права власності на природні ресурси, і питання екологічної безпеки та безпечного середовища для життя і здоров’я людей. 

Доповідаючи законопроект, голова Комітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики Олександра Кужель зауважила, що це вперше за 20 років парламент розглядає питання дерегуляції. «Дійсно, парламент робить серйозне скорочення тих дозволів, які заважають підприємницькій діяльності», — сказала депутат. Вона нагадала, що цей законопроект був внесений колишнім главою держави Януковичем, і його завданням було підняти рейтинг України щодо прозорості і конкурентного середовища в бізнесі. За словами голови комітету, участь у підготовці документа до другого читання брали представники всіх парламентських фракцій. «Що маємо у підсумку? Цим законопроектом вносяться зміни до 38 законодавчих актів — чотирьох кодексів, одного Декрету Кабінету Міністрів та 33 законів. Ним скасовується існування 113 дозвільних документів і процедур. Крім того, звужується застосування ще 13 дозвільних документів», — зауважила       О. Кужель.

Проект закону про внесення змін до Закону «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України», який сесія розглядала у першому читанні, доповів голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Стойко. За його словами, цей проект визначає місце та роль Держспецзв’язку в системі державного управління. Він зауважив також, що законопроект розроблявся у відповідь на cьогоднішні виклики. «Події в Криму поставили питання щодо надання територіальним підрозділам Державної служби спецзв’язку та захисту інформації статусу військових формувань. Насамперед ідеться про військові частини урядового зв’язку, які існували у структурі СБУ до утворення Держспецзв’язку. Склалося так, що особи рядового та начальницького складу Держспецзв’язку, відповідно до чинного законодавства, не мають прав та обов’язків щодо участі у воєнних діях. Не сформовано резерв осіб, які необхідні для комплектування Державної служби зв’язку під час мобілізації. Оскільки несення військової служби в резерві та перебування в запасі передбачено законодавством України лише стосовно військових формувань», — зауважив парламентарій.

Таким чином, наголосив І. Стойко, з урахуванням сучасних реалій воєнних загроз та можливих геополітичних викликів державі, превентивних заходів щодо їх усунення, прийняття законопроекту є вкрай необхідним. Цей документ у першому читанні підтримали 235 народних депутатів, у цілому — 227.

Водночас сесія у першому читанні пакетом розглянула проект закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали під час участі у мирних зібраннях (реєстр. № 4017-1 (автор Лідія Котеляк), та три законопроекти про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання статусу особам, які постраждали під час мирних акцій протесту (реєстр. №№ 4267 (автор Роман Ілик), 4267-1 (автор Валерій Сушкевич), 4267-2 (автор Оксана Продан). На пропозицію народних депутатів проект Оксани Продан було виокремлено з пакета законопроектів, адже стосувався він кримських подій. Щоправда, для ухвалення результативного рішення по жодному із законопроектів не вистачило голосів.

А зранку в сесійній залі вирували емоції. Зокрема, комуністи знову звинуватили нинішню владу в готовності застосувати зброю проти мирних громадян на Сході країни. «Неприпустимо звинувачувати народ у сепаратизмі, тому що там немає сепаратистів та екстремістів. Там є люди, які думають про майбутнє держави та громадян», — заявив голова фракції КПУ Петро Симоненко.

У відповідь йому Павло Розенко («УДАР») заявив: «Нам товариш Симоненко розповідає, що на Півдні та Сході немає сепаратистських настроїв. Це відверта брехня! Ви нам те саме про Крим розповідали, але ваша Комуністична партія голосувала у кримському парламенті за відокремлення півострова та проведення референдуму. Сьогодні ви нам те саме розповідаєте про Схід. Але ж подивіться документи, які прийняла купка людей в захопленій Донецькій держадміністрації. Там чітко записано: створення Донецької республіки та входження її до складу Російської Федерації. Там прямий заклик до Путіна ввести російські війська на територію України. То що ж ви нам розповідаєте? Не хотілося б розпалювати ситуацію, але боєздатні Збройні Сили — це на сьогодні питання номер один».

Водночас Андрій Шипко (група «Економічний розвиток») привернув увагу колег до проблеми додаткового оподаткування ліків. «Фармацевтична галузь є соціально значимою і не можна вносити зміни, не проаналізувавши їх. Може здатися, що ставка ПДВ у розмірі 7 відсотків — це небагато, але наслідки змін вражають. Ми бачимо, як подорожчали ліки. Аптеки виявилися не готові до нових умов оподаткування, їм потрібен перехідний період. Крім того, імпортери зупинили вантажі на митному кордоні. Цілі групи життєво важливих ліків зникають із полиць аптек, і що значно гірше — з лікарень. І найстрашніше — податкові зміни вдарили по кишенях сотень тисяч українців. Я розумію, що економіка саме нині потребує антикризових заходів, але експериментувати з життям і здоров’ям людей неприпустимо», — наголосив він. Вводити такі податки, наголосив обранець, потрібно лише після вивчення всіх ризиків. «Світовий досвід засвідчує, що ПДВ на ліки успішно працює в країнах, де діє страхова медицина, а держава відшкодовує вартість лікарських засобів», — сказав А. Шипко. Він запропонував відтермінувати введення цього податку, ухваливши відповідний проект закону, який вже зареєстровано в парламенті.

Однак із внесенням до порядку денного пакета законопроектів, про що депутати домовилися напередодні, виникли проблеми. Пакет налічував понад 40 законопроектів, проте підтримало його лише 162 депутати. Відповідно до процедури, головуючий ставив на голосування кожен проект окремо. Так, лише з другої спроби сесія внесла до порядку денного проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України. Водночас включення проектів законів про проведення люстрації в Україні підтримали лише 177 депутатів. Так само відхилено було й проекти законів про Національне бюро антикорупційних розслідувань. Не голосували представники фракцій КПУ та Партії регіонів. Парламентарії декілька разів поверталися до голосування, але без результату.

На початку ранкового засідання народні депутати привітали з днем народження Тетяну Слюз. Крім того, головуючий повідомив про вихід народного депутата Анатолія Гончарова зі складу фракції Партії регіонів. Водночас два новообрані парламентарії: Віталій Крутій, обраний за списком політичної партії «УДАР», та Галина Чорна, обрана за списком партії ВО «Свобода», склали з парламентської трибуни присягу народного депутата.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.

Лідія Котеляк, Геннадій Москаль, Вадим Меріков, Володимир Шульга, Олександра Кужель.