У Дніпропетровську завершилася традиційна чотириденна автомобільна виставка «Лімузин-2002». Цього разу вона зібрала сім десятків учасників. З них лише половина — місцеві, представники ділових кіл Придніпров’я. На трьох тисячах квадратних метрів експозиції було тісно від автомобілів і відвідувачів. У сяючих лаком поверхнях найдосконаліших виробів світових автограндів відбивалися наші вітчизняні досягнення і втрати. Виробництво автомобілів, ще за визнанням фундаторів масового автопрому — американців, відображає стан усієї економіки країни. Що ж, картинки дніпропетровської виставки засвідчили високу індустріальну спроможність західно- та центральноєвропейських і азіатських країн задовольняти вишуканий попит певної частини українського суспільства.

Відверто кажучи, частину експонованих автомобілів представляти публіці не було потреби, адже «Деу» та «Шкоди» давно познайомилися з нами. Але були й інші авто, до яких не кожному автолюбителеві вдається доторкнутися рукою (та й поглядом таку не завжди встигнеш провести): вишукані італійські «Альфа-Ромео», бездоганні «Субару» та «Сузуки» із самої Японії, корейський «Хюндай» за симпатичною ціною 100100 тисяч гривень. У виставковій залі вони здаються трохи доступнішими, і кожен стендист привітно розповість про їхні особливості, не питаючи, чи є у цікавого відвідувача гроші на покупку.

Велику увагу учасники приділяли кредитуванню купівлі автомобілів. На такому варіанті розрахунків наголошували на своїх стендах і представники банків, і офіційні ділери та імпортери продукції зарубіжних концернів.

На жаль, по-справжньому вітчизняних виробників на виставці було небагато. На пальцях можна перелічити продуцентів підшипників, автохімії, обладнання для СТО. Середнього відвідувача вабив до себе павільйон Дніпропетровського агрегатного заводу, де вишикувалося кілька сучасних мотоциклів та скутерів-моторолерів. Великий рекламний щит цього підприємства з гордістю сповіщав, що воно комплектувало своїми виробами кількадесят типів літаків вітчизняного виробництва — від бойових МІГів та Су аж до нашого сьогодіншнього Ан-70. Тим часом з’ясувалося, що виставлений двоколісний транспорт складено з китайських вузлів. Невже китайський мопед влаштовано складніше за МІГ-29?

Мабуть, не знайшовши відповіді на це запитання, багато пересічних відвідувачів прямували в далекий кут експозиційної зали, де презентував свої раритети місцевий клуб антикварних авто.

Автосалон, безперечно, удався. Господар виставки — чорний семиметровий «Лінкольн» — панував в експозиції. У просторому салоні лімузина, відгородженому від нашого світу чорним склом, лунала музика і працював телевізор, а зовні красувалася табличка «Прохання руками не торкатись». Спіймавши у склі своє відображення, відвідувачі відверталися і прямували до інших стендів...

Дніпропетровськ.