На початку минулого тижня Україна подалася в Європу. Замість «круглого столу», щоправда, представники української влади та опозиції зібралися у Варшаві за прямокутним столом міжнародної конференції «Україна в Європі». Втім, геометрична форма суті зустрічі не змінила. Хоча глава АП В. Медведчук у доповіді намагався заспокоїти дипломатів Польщі і ще дальшого Заходу економічним поступом України до стандартів ЄС («за час незалежності заощадження громадян збільшилися вдвічі, це сталося за рахунок доходів громадян. Люди стали більше купувати товарів для дому». — Цитата з доповіді), на міжнародному рівні визначальним було інше українське питання. Не розвиток торговельної мережі електротоварами, а, за визначенням лідера «НУ» В. Ющенка, «розвиток України не в тому напрямі: в Україні ведеться політика візантійного типу. Це політика пліток і авантюр, яка у внутрішньому і зовнішньому курсі завела Україну у глухий кут», — привернув увагу Заходу до наших проблем. Запропонований діалог у Варшаві звівся до багатьох монологів, хоча сторони нині запевнюють у важливості варшавських «прямих кутів» для «овальної форми» переговорів у Києві.
Учасник зустрічі секретар РНБО Євген Марчук в інтерв’ю газеті «День» також оцінив її результат: «Виступи представників опозиції виглядали так, наче вони приїхали сюди, в Польщу, скаржитися на те, яка погана в Україні виконавча влада. Крім того, що потрібно змінити владу, далі ці розмови практично не заходили. Не було розкрито, що ж повинно відбутися з владою, крім того, що вона має перейти до інших людей». У принципі, представники опозиції «скаржаться» на «нехорошу владу» не тільки ближчим сусідам. У відомих листах главам держав лідери чотирьох політичних сил вичерпно пояснили, чому влада має перейти до інших людей, а про плани опозиції, «що має відбутися з владою», відомо не тільки з мітингів, а й із виступів у парламенті представників умовної меншості. Приблизно так прокоментувала оглядачеві «ГУ» слова Євгена Марчука Юлія Тимошенко.
Слово «умовна» характеризує віднедавна і більшість. Призупинення членства у ній п’яти депутатів — це якщо й не параліч ефективного, як нас запевняли зовсім недавно, органу, то порушення кровообігу точно. Цей симптом підтверджується голосуванням минулого четверга.
...Хто підіслав «правоохоронців», які брутально витягли з автомобіля і кинули на асфальт парламентарія, «знайшли» пістолет та героїн у його пасажира — бізнесмена Григоришина, нині уточнювати не будемо. Хоча земля чутками повниться, дочекаємось офіційного висновку. Важливо, чому п’ять депутатів — не завсідники барикад, не захриплі від гасел мітингові оратори, а лояльні до влади прибічники більшості зважилися на публічний протест?
— Я не закликаю членів більшості до політичного шантажу. Але кожен з нас має власну гідність, кожен з нас не хоче, щоб об нас витирали ноги.., — заявив Володимир Сівкович колегам-парламентаріям того самого дня, коли у Варшаві пан Медведчук пояснював європейським колегам: політичної кризи в Україні немає, більшість депутатів створили коаліцію і можуть приймати всі необхідні рішення, працює уряд і повнокровно функціонує Президент...
До речі, приймаючи «необхідне рішення», один з тимчасових відступників із більшості, співголова депутатської групи «Народовладдя» Олег Беспалов сказав журналістам: «Якщо напад на простого громадянина, а тим більше на депутата сприймається як нормальне явище, то як ми можемо говорити, що більшість здатна брати на себе відповідальність за те, що відбувається в країні?»
А в країні минулого тижня стався ще один «напад». Загадкове затримання і ще загадковіше звільнення адвоката Андрія Федура «за підробку документів» перевершило навіть вдало знайдений героїн у Костянтина Григоришина. Хто з опозиції «провернувся», щоб підставити Президента? —іронізують у середовищі БЮТу, СПУ і «НУ». Справді, треба було додуматися, щоб під час візиту в Україну представників Ради Європи кинути за грати (без пред’явлення обвинувального висновку) адвоката, відомого з усіх резонансних справ: він репрезентує інтереси Лесі Гонгадзе, президента банку «Слов’янський» Бориса Фельдмана, Інтернет-видання «Обком» і екс-майора Миколи Мельниченка).
У судді Київського апеляційного суду Юрія Василенка, який порушив кримінальну справу проти Леоніда Кучми, минулого тижня героїну ще не знайшли. Хоча з документами в нього не все гаразд також. Що саме «не клеїться», напевне, нам розкажуть найближчими днями.
P. S. За останніми повідомленнями, п’ятеро депутатів поновили своє членство в більшості.
