У народі кажуть: «Хто не посіяв до Богослова, той не вартий доброго слова». На Житомирщині до Богослова, тобто до 9 жовтня, зерна лягли в грунт на 75 відсотках площ, відведених під озимину. В одних районах засіяли в оптимальні терміни 90 відсотків поля, в інших —тільки 65. Уже з цього видно, що сподівання на врожай у господарів різняться.
Інтенсивні технології повертаються на поля. В агрофірмі «Єрчики» Попільнянського району тисячогектарний лан видав цього року по 72,4 центнера зернових з гектара. Бо дружать аграрії з генетиками, селекціонерами і роблять, як велить наука.
На Поліссі найбільший вал був в Овруцькому районі. У СФГ «Великофоснянське» зернові видали більше 29 центнерів з гектара. А в Черепині, Хлуплянах, Підрудді — від 7,8 до 9,8 центнера. Чому? У Великій Фосні озимі сіяли торік на 100 гектарах після картоплі, на 250 — після конюшини. Від таких попередників у грунті достатньо поживних речовин. У Черепині й інших селах, де ужинок не порадував,— колоскові росли по стерні. До того ж у Великій Фосні роблять ставку на елітне насіння — це як мінімум 5 центнерів додачі до врожаю порівняно з першою репродукцією. В Гладковичах вирішили «заощадити» — 90 відсотків площ пшениці та 60 жита засіяли насінням четвертої, а то й наступних репродукцій...
Дбайливі господарі вже зрозуміли, де «ростуть» гроші. Оптимальні терміни, високоякісне насіння перспективних сортів плюс гарний попередник та вміле використання добрив і засобів захисту дають щедріший врожай, кращу якість зерна. Тож і заплатять за нього більше.
Житомирська область.
