У НАТО серйозно занепокоєні обвинуваченнями, висунутими на адресу України про продаж радарних установок до Іраку. Як повідомив «Голосу України» представник прес-служби альянсу Роберт Пшчел, цю тему обговорювали на рівні послів на засіданні комісії Україна—НАТО, що відбулося в Брюсселі. «Союзники висловили занепокоєння у зв’язку з цими обвинуваченнями, але водночас триває їхня робота за планом спільних дій у відносинах альянсу та Києва, про що раніше в Рейк’явіку домовилися міністри закордонних справ», — підкреслив він.
Інший дипломатичний представник у НАТО, який захотів залишитися невідомим, на запитання «ГУ» про нинішній стан відносин між Україною та НАТО відповів, що, з одного боку, «ніхто із союзників не висловлював на зустрічі думку про те, що потрібно щось докорінно змінити в стратегічних відносинах, зокрема й підтримку євроатлантичного інтеграційного курсу України». Але, з другого — у штаб-квартирі вважають висунуті США на адресу України обвинувачення «дуже серйозними». І якщо ці обвинувачення підтвердяться, то навряд чи Президент України братиме участь у празькому саміті НАТО. А доки немає остаточних підтверджень продажу «Кольчуг», так само, як і немає остаточної фінальної програми зустрічі на найвищому рівні членів альянсу та їхніх партнерів у Празі, рано робити якісь висновки. На моє запитання про те, коли в Брюсселі будуть відомі всі дійові особи зустрічі в столиці Чехії, представник НАТО відповів, що, можливо, наступного тижня... А відносини альянсу та України на сьогодні він коротко назвав «складним моментом».
Тим часом Київ відвідав головний експерт Міжнародного секретаріату НАТО з питань військової реформи Роб Венмаркес. Він зустрівся з народними депутатами України — членами комітетів ВР з питань національної безпеки та оборони, закордонних справ, євроінтеграції. На запитання «ГУ» про те, чи є в Україні прогрес у реформуванні армії, Роб Венмаркес відповів, що певні зрушення є, зазначивши, що проблеми військової реформи упираються передусім у фінансові питання. У військових мають бути гроші на реформи, щоб заздалегідь профінансувати скорочення кадрів, закриття військових містечок, утилізацію старої зброї. Усе це — надто дороге задоволення, констатував експерт, додавши, що фінансові витрати не можуть лягати винятково на плечі Міністерства оборони: «Навпаки, багато із перелічених проблем лежать у площині різних відомств, тобто їх треба розв’язувати на загальнодержавному рівні.
