Що почім на ринку?

Чи не дивно? Переробно-харчова промисловість області зараз працює іншим галузям на заздрість. Питома вага її продукції у загальних обсягах виробництва сягнула 8,5 відсотка. А за відрахуваннями податків у бюджети різних рівнів вона тепер на другому місці після чорної металургії. І ще така цифра: 96 відсотків продовольства, яке реалізується нині в регіоні, —місцевого виробництва.

— Проблеми з ціноутворенням та регулюванням роздрібних цін на споживчому ринку дедалі більше загострюються, — каже начальник інспекції з контролю за цінами в області Валентин Брязкало. —Адже бодай якось відстежити, скорегувати, пом’якшити чи, тим паче, обмежити ціни в Україні, справді нині ніхто не в змозі.

Він показує стоси листів-відмов із підприємств на запити інспекції. Писано, як під копірку: «Відповідно до вимог Закону «Про ціни і ціноутворення» державний контроль у сфері ціноутворення суб’єктів підприємницької діяльності полягає в контролі за правильністю встановлення та застосування цін і тарифів тільки на ті види продукції, товарів і послуг, на які поширюється державне регулювання цін і тарифів. На нашу продукцію таке регулювання не передбачене, тому підстав для перевірки нашої діяльності інспекцією державної дисципліни цін немає...»

Ви зрозуміли? Інспекція «напрошувалася» вивчити складові рентабельності виробництва на підприємстві, а їй відмовили в такому праві.

— Стосовно продуктів харчування державне регулювання в Україні запроваджене лише на дитяче харчування, — пояснює заступник начальника інспекції з контролю за цінами в області Віктор Каличевський. — І то лише в частині торговельних надбавок, тобто за межами виробництва.

Такі реалії: бал правлять зараз у нас винятково вільні ціни, а споживач лишається поза грою. Органам державної влади та їх посадовцям заборонено втручатися в суто виробничу діяльність і комерційні таємниці підприємців. Ставлення до проблеми керівників конкретно дніпропетровської інспекції таке: Закон «Про ціни і ціноутворення» приймався ще у грудні 1990 року. Тоді всі були «романтиками» і щиро вірили: ринок сам усе регулюватиме як слід. Але ринок завжди був ліберальний тільки для обраних. Відтак давній закон вочевидь потребує якщо не перегляду, то вдосконалення. Він має враховувати стан суспільства, масову бідність та регулярні затримки з виплатою мізерної заробітної плати. Адже хто сьогодні і яким чином знижує витратність і підвищує рентабельність свого виробництва, невідомо нікому, крім самих бізнесменів. Чи не за рахунок «експлуатації» сільських виробників, зокрема, намагаються процвітати теперішні переробники? Були ж випадки, коли роздрібні ціни на деякі продукти на 100, 200 і навіть... 700 відсотків перевищували їхню собівартість. Інспекція просигналізувала, а реакції — ніякої.

Схоже, уряд це вже збагнув. У червні цього року Кабмін ухвалив постанову про здійснення моніторингу цін і тарифів на споживчому ринку. Отож визнали, що жаданої стабілізації поки що немає. А задумано, коли бути точним, запровадити незабаром тимчасове державне регулювання цін і тарифів на найбільш соціально значимі товари і послуги...

Зрозуміло, моніторинг доручено передусім інспекції з контролю за цінами. Але знову осічка. Спробували у Дніпропетровську ознайомитися із ситуацією в ТОВ «АТБ-Маркет», яке контролює реалізацію левової частки продуктів харчування. То її комерційний директор заручився роз’ясненням юридичної компанії «Атланта-консалтинг». А вона вважає, що моніторинг — це «оперативне вивчення та аналіз цінових тенденцій безпосередньо на ринку», і не більше. Мало того, оскільки моніторинг проводиться «за розмірами торгових і постачальницько-збутових надбавок», то вимога обласної держінспекції надати інформацію стосовно оптово-відпускних цін, а також про виробників і постачальників продукції «у рамках моніторингу цін є неправомірною». І все. Бувайте, мовляв, здорові і не заважайте!

А голова правління ВАТ «Хліб» Едуард Бурчак відмовив письмово. По-перше, він повідомив, що згідно з чинним законодавством інформацію для здійснення моніторингу цін Мінекономіки і Держінспекція з цін можуть зажадати тільки від органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, зокрема від Міністерства статистики. По-друге, поставив фактично під сумнів саму акцію Кабміну. Бо «право на проведення моніторингу цін і право на витребування від підприємств інформації стосовно структури оптово-відпускних цін жодним чинним в Україні законом не передбачено».

І гірко, і смішно, бо в запиті дніпропетровська інспекція посилалася і на доручення Президента України за № 1-14/224. Але й тут винахідливий підприємець дав відкоша. Він-бо знає, що «нормативно-правові акти Президента набувають сили з моменту їх опублікування в офіційних друкованих виданнях», а знайти у ЗМІ це доручення нікому не пощастило. То що вам, мовляв, треба?

Дніпропетровськ.