Великому кораблю — велике плавання, кажуть у народі. Сказане, на жаль, не завжди відповідає дійсності. Другий рік поспіль Україні «катастрофічно щастить» з урожаєм зернових. Вистачає і собі, і з чим вийти на зарубіжжя. Нинішній експортний потенціал зернових оцінюють у 12 мільйонів тонн.
Але було б наївно думати, що зарубіжні засіки з готовністю відкриються для нашої держави. У Європейському союзі своїх виробників захистити вміють. За допомогою мита на імпорт зерна, приміром. Навіть попри велику воду, котра лютувала на сільськогосподарських ланах західноєвропейських країн, Україні доводиться довго стукати, щоб нашу аграрну продукцію допустили на омріяні ринки. Віце-прем’єр-міністр Леонід Козаченко повідомив журналістам, мовляв, наша країна звернулася до Європейського союзу з проханням надати їй квоту на імпорт зерна у розмірі 3 млн. тонн. «Ми хотіли б працювати без мита, але якщо це неможливо, то мінімальна квота для нас — 3 млн. тонн», — переконаний він.
Хоча Україна вже не раз зверталася з цим до Єврокомісії, зазначив віце-прем’єр, ЄС поки що має намір подати спільну для України, РФ і Казахстану квоту на імпорт зерна в розмірі 2,2 млн. тонн.
Але і в країнах третього світу прилаштувати залишки хліба непросто. Вже завернула голоблі нашій пшениці Бразилія. Офіційно причиною заборони її імпорту до цієї латиноамериканської країни став грибок, нібито виявлений у партії колоскових, що прибула з України. Водночас незалежні аналітики вважають, що справжня причина — небажання псувати стосунки з традиційними постачальниками, котрі занепокоєні зростанням імпорту зерна з країн Причорноморського регіону.
