Свого часу під гаслом «покращення життя вже сьогодні» було проголошено про проведення аж 11 широкомасштабних державних перетворень.
Розглянемо результати тільки двох із них — медичної і надання адміністративних послуг.
Про медичну реформу писалось багато, як в позитивному так і в негативному плані, але не було оцінки масштабів шкоди, яку отримало населення від тієї реформи. Ми спробуємо це зробити на прикладі Броварського району, що під Києвом. Київська область не входила до пілотного проекту з проведення медичної реформи, але тодішнє обласне керівництво, намагаючись показати відданість «патрону», почало у 2012 році її реалізовувати з власної ініціативи. У 2014-му, вже після Революції Гідності, те керівництво області кануло в Лету, але міське і районне «начальство» реформу «успішно» завершило. Підсумки такі.
По-перше. В районі тепер замість одного — три головні лікарі з повним штатом управлінців: заступники, бухгалтерія, відділ кадрів, відділ постачання, юристи та інше. А як ви хотіли? Це вкрай необхідно, щоб два новостворені центри первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) міста і району надавали медичну допомогу якісно!!! А те, що на утримання 54 ново-
спечених управлінців необхідно додатково знайти в місцевому бюджеті три мільйони гривень тільки на зарплату, — дрібниці. І знайшли, забравши у хворих, що лікуються в центральній районній лікарні, останнє. Якщо до реформи в ЦРЛ був якийсь мінімум ліків для учасників війни, чорнобильців, інвалідів і ветеранів, то нині — порожнісінько. Почалися перебої з проведенням аналізів, бо немає за що придбати хімреактиви.
По-друге. Швидку медичну допомогу, яка створювалась в районі протягом багатьох років, налічувала 10 повністю укомплектованих машин і працювала задовільно, одномоментно зруйновано вщент. Спочатку область наказала передати 6 машин так званій екстреній допомозі з керівництвом у місті Бориспіль, а потім 4 машини передали в ЦПМСД. У результаті управління «швидкою» втрачено. Почалися скарги, бо екстрена допомога відмовляється їхати, мотивуючи тим, що виклик — не за її профілем. Машини, що залишились, не встигають вчасно виїжджати на викли-
ки. Водночас машини «екстреної» здебільшого простоюють.
По-третє. До реформи всі види медичного обслуговування населення міста і району отримувало в поліклініці та лікарні, розташованих на одному майданчику із зручним транспортним сполученням. Унаслідок реформаторських діянь дільничних лікарів-терапевтів, які стали «сімейними лікарями», із поліклініки перевели у приміщення міського ЦПМСД, що розташовується в іншому районі міста. Тепер, щоб зробити аналізи чи пройти рентгенівське обстеження, хворий повинен їхати із ЦПМСД у поліклініку, а другого дня знову їхати в поліклініку за результатами, а відтіля — назад до міського ЦПМСД. Такі поневіряння призводять до марнуван-ня часу, додаткових витрат і здоров’я. У зв’язку з тим, що сімейних лікарів «приписали» до ЦПМСД Броварів, мешканців сіл, які до реформи були закріплені за певними дільницями, вони не обслуговують. Поки шукають міс-
це для районного ЦПМСД, медичне обслуговування селян зависло в повітрі. До того ж у січні 2014 року в селах району закрили 6 невеликих стаціонарних відділень (15—20 ліжок), де селяни могли підлікуватись, бо в центральній районній лікарні не завжди бувають вільні місця. Виходить, що на утримання додаткового адмінперсоналу гроші знайшли, а втричі менше для сільської медицини — зась.
Але все це буде здаватись квіточками, бо, якщо до кінця реалізувати реформу з надання адміністративних послуг, мало не буде нікому: ні хворим, ні здоровим. Розпорядженням Кабінету Міністрів від 16.05.14 р. №523-р визначено перелік 52 адміністративних послуг, що надаються населенню органами виконавчої влади через відповідні центри. Тут послуги на всі смаки: від підприємницької діяльності і земельних відносин до паспортного обліку, реєстрації транспортних засобів та багатьох інших. Важко собі уявити, яких розмірів повинен бути той центр, якщо в Броварах і районі з кількістю 170 тисяч осіб щоденно в різні інстанції звертається понад тисяча. Знову-таки необхідно створювати додатково досить потужний апарат чиновників, які матимуть виключно функції посередника.
Закон України «Про адміністративні послуги» №5203-VІ від 06.09.12 р. частково реалізовано. Створено дозвільні центри, які переважно обслуговують підприємців і надають низку послуг, що не ввійшли у вищезгадане розпорядження КМ. На цьому треба зупинити дію вищезгаданого закону, бо для його реалізації в повному обсязі необхідно віднайти досить значні кошти, а в результаті отримаємо вавилонське стовпотворіння. Не виключено виникнення небажаних збурень у настроях населення.
Вихід у галузі надання адміністративних послуг, на наш погляд, — простий. Необхідно повернути сільсь-ким і селищним радам функції, які в них відібрали на початку 2000-х.
«До 2004 року кожен мешканець села, не виїжджаючи до райцентру, міг отримати в сільраді більшість адмінпослуг, необхідних в повсякденному житті, — розповідає Г. Дуженко, голова села Богданівка. — Нині ми також надаємо низку послуг, але надавати всі послуги тільки в райцентрі, на мою думку, нереально. Є категорії населення, які просто туди не доїдуть».
Уже рік минув від початку Революції Гідності. Президент-втікач Янукович зник разом зі своїми поплічниками ще в лютому, а дієвих заходів з усунення реформаторських діянь його режиму не видно. Не можна все списувати на АТО, бо наведені вище приклади свідчать про небажання, а то й не-спроможність місцевих органів влади розв’язувати питання на користь суспільства. Це видно на прикладі медичної реформи, яка значно погіршила якість надання медичних послуг населенню в регіонах, де вона проводилась.
На підставі вищевикладеного пропонуємо:
— скасувати закони «Про внесення змін до основ законодавства України про охорону здоров’я» та «Про порядок проведення реформування в системі охорони здоров’я в пілотних регіонах», прийняті у 2011 році;
— обласним, міським і районним радам разом з держадміністраціями в регіонах, де відбулася медична реформа, прийняти рішення про ліквідацію створених структур і повернути медичну галузь до стану, в якому вона перебувала до реформи;
— зупинити дію
Закону України «Про адміністративні послуги» №5203-VІ від 06.09.12 р.
– у рамках заходів з децентралізації влади повернути сільським і селищним радам можливість надавати населенню адміністративні послуги широкого спектра.
Такі заходи необхідно провести для того, щоб унеможливити проведення медичної реформи в інших регіонах України й уникнути негативних наслідків від подальшого впровадження Закону України «Про адміністративні послуги».
Ростислав ІЛЬЄНКО, кандидат технічних наук, доцент.
