Депутатське звернення
Про незаконне перебування народного депутата України С. В. Ківалова на посаді голови Вищої ради юстиції
У нашій газеті 9 жовтня ц. р. опубліковано матеріал прес-служби Вищої ради юстиції «138 нових суддів поповнять суддівський корпус», де, зокрема, вказувалося на неординарний вчинок трьох членів цього конституційного органу, які на знак протесту відмовилися брати участь у важливому засіданні. Згадані у публікації юристи Віктор Шишкін, Олександр Нечипоренко, Микола Мельник пояснюють, що до таких кроків вони змушені були вдатися через невключення до порядку денного засідання вкрай принципового з юридичної точки зору і наболілого питання. Суть його викладено у підписаному дев’ятнадцятьма парламентаріями депутатському зверненні до Вищої ради юстиції, яке і пропонуємо вашій увазі:
У червні 2001 року головою Вищої ради юстиції відповідно до ст. 20 Закону «Про Вищу раду юстиції» було обрано народного депутата України С. Ківалова.
Після обрання головою Вищої ради юстиції С. Ківалов не склав повноважень народного депутата України, як того вимагають Конституція та закони України. Отже, було порушено ст. 78 Конституції України, ст. 3 Закону України «Про статус народного депутата України», відповідно до яких народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі і не можуть перебувати на державній службі.
Перебування С. Ківалова на двох (а можливо, й на трьох, оскільки, за повідомленням ЗМІ, він є ще й президентом Одеської національної юридичної академії) посадах тривало до виборів нового складу парламенту навесні 2002 року.
Така ситуація стала можливою через нехтування найвищими посадовими особами законів України, непритягнення до юридичної відповідальності С. Ківалова за порушення чинного законодавства, відповідної позиції інших членів Вищої ради юстиції. Вона не змінилася і після виборів до парламенту 2002 року. Будучи знову обраним до Верховної Ради України, С. Ківалов на порушення виборчого законодавства був зареєстрований Центральною виборчою комісією народним депутатом України.
За наявною інформацією, цьому сприяло прийняте частиною членів Вищої ради юстиції на прохання С. Ківалова рішення про виконання ним повноважень голови Вищої ради юстиції на громадських засадах до вересня 2002 року. Вказане вище рішення не тільки ставить під сумнів правомірність і реєстрації С. Ківалова народним депутатом України, і збереження цього статусу в даний час (що може стати предметом судового розгляду), а й є неправовим і незаконним стосовно виконання ним повноважень голови Вищої ради юстиції. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про Вищу раду юстиції», голова Вищої ради юстиції працює на постійній основі. У свою чергу, це згідно з Законом України «Про державну службу» передбачає перебування його на державній службі — зайняття у цьому органі відповідної посади, присвоєння рангу державного службовця тощо. Іншого й бути не може, оскільки українське законодавство не передбачає можливості керування державним конституційним органом «на громадських засадах».
Очолюючи Вищу раду юстиції «на громадських засадах», С. Ківалов не лише порушує низку норм чинного законодавства, а й унеможливлює роботу цього органу на законних підставах. Не працюючи на посаді голови Вищої ради юстиції на постійній основі, С. Ківалов за законом не може виконувати повноваження голови цього органу, які передбачені ст. 21 Закону України «Про Вищу раду юстиції». Тобто він не може приймати юридично значущі рішення — такі рішення з моменту їх прийняття є недійсними з правової точки зору. Будь-яке прийняте «головою на громадських засадах» рішення щодо організації діяльності Вищої ради юстиції, кадрових призначень чи звільнень, розпорядження бюджетними асигнуваннями тощо може бути оскаржене в суді через свою незаконність.
Але найнебезпечніше в цій ситуації те, що такий «громадський голова» породжує нелегітимність новопризначених за поданням Вищої ради юстиції суддів, ставить під сумнів функціонування судової системи України. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про Вищу раду юстиції», до повноважень голови Вищої ради юстиції (і не лише його) належить «направлення подання Вищої ради юстиції про призначення суддів Президентові України і про звільнення їх з посад». Але згідно з ст. 19 цього самого закону, таке може зробити лише голова Вищої ради юстиції, який працює в ній на постійній основі. Отже, направлення вказаного подання «головою на громадських засадах» є порушенням встановленого законом порядку призначення та звільнення суддів, що дає підстави визнати незаконними і їх призначення (звільнення), і рішення, прийняті ними під час здійснення правосуддя.
Шановні члени Вищої ради юстиції!
Вища рада юстиції — особливий державний орган. Відповідаючи за формування високопрофесійного суддівського корпусу, він відповідно до ст. 131 Конституції України, крім іншого, приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності, притягує суддів до відповідальності за порушення присяги тощо, тобто є «караючим мечем» суддів і прокурорів — порушників закону. Ситуація викликає щонайменше нерозуміння: як таке брутальне нехтування закону могло відбутися за участі представників юридичної еліти нашої держави — відомих юристів, учених-правознавців, керівників правоохоронних структур. Ще більший подив викликає позиція Голови Верховного Суду України, Генерального прокурора, Міністра юстиції, які входять до складу Вищої ради юстиції і які «закривають очі» на те, що відбувається в цьому органі, сприяючи тим самим правовому свавіллю.
Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст. 16 та 17 Закону України «Про статус народного депутата України», вимагаємо:
1. На найближчому засіданні Вищої ради юстиції усунути вказані вище порушення Конституції та законів України.
2. Про прийняте рішення повідомити нас у встановлений законом термін.
Народні депутати України Микола ТОМЕНКО, Левко ЛУК’ЯНЕНКО, Сергій ГМИРЯ, Юрій ОРОБЕЦЬ та інші (усього 19 підписів).
