Учора в Харкові відкрито пам’ятний знак з нагоди знаменної дати в історії вітчизняної фізики. 70 років тому, а саме 10 жовтня 1932 року, в Українському фізико-технічному інституті було здійснено видатний експеримент із розщеплення атомного ядра, результати якого істотно вплинули на подальший розвиток вітчизняної науки і світові політичні процеси.
Коли науковці довідалися про існування в атома ядра, з’ясувалося, що на нього ніяк не можна вплинути. Наприклад, зруйнувати його. І лише в 1919 році англійському вченому Ернестові Резерфорду вдалося здійснити першу штучну ядерну реакцію.
Учені збагнули: альфа-частинки — прискорені ядра гелію — можна отримати штучно за допомогою високих напруг. Щоправда, виконані за класичними формулами розрахунки свідчили, що ці напруги мають бути надто високі — кілька мільйонів вольт, чого не могла досягти тогочасна електротехніка. Тоді геніальний молодий одесит Георгій Гамов для розрахунків потрібної напруги скористався новою теорією — квантовою механікою. З’ясувалося, достатньо напруги, вдесятеро меншої. Гамов повідомив про свої розрахунки Резерфордові, і той негайно розпорядився спорудити відповідну експериментальну установку, за допомогою якої в травні 1932 року з використанням штучно прискорених протонів успішно розщепили атомне ядро літію. Учасники експерименту отримали Нобелівську премію.
Тим часом у Харкові організували Український фізико-технічний інститут. Рішення про його створення прийняли ще 1928 року, а вже в 1930-му — спорудили головний корпус. У 1931 році в УФТІ приступив до роботи Г. Гамов, й одночасно в тематичному плані інституту з’явився рядок про підготовку досліду з розщеплення атомного ядра. Невдовзі Гамов залишив інститут. Але підготовка експерименту йшла повним ходом, і його було здійснено 10 жовтня 1932 року.
Харківський дослід набув широкого не так наукового, як політичного розголосу. Про його проведення та позитивні результати вчені та громадськість дізналися не з наукової публікації, а з газети «Правда». Майбутні академіки К. Синельников, А. Вальтер, О. Лейпунський, Г. Латишев одразу стали знаменитими.
Реакцією на «харківський успіх» був наказ по Ленінградському фізтеху про створення спеціальної групи з дослідження ядра, яку очолив А. Йоффе. Своїм заступником він призначив Ігоря Курчатова.
У 1946 році розпорядженням Й. Сталіна у рамках атомного проекту СРСР в Харківському інституті організували спеціальну лабораторію номер один, яка розміщувалась у високовольтному корпусі. В ньому ще до війни вели роботи з уранової тематики, а в 1940-му було написано заявку на винахід атомної бомби, авторське свідоцтво на яку вчені отримали лише 1946 року.
Отже, ядерну науку колишнього Радянського Союзу започатковано саме в Україні, і до другої світової війни Харківський фізтех був одним з головних осередків ядерних досліджень країни.
