— Біля школи мене вже кілька тижнів зупиняють старшокласники. Вони нишпорять у ранці і вже силоміць відібрали багато речей: ручки, зошити з кольоровими обкладинками, пенал. Одного разу і сніданок мій з’їли, — поділився Андрійко К.
Маленька людина в розпачі, бо для неї втрата улюбленого пенала — найбільше горе в житті.
Вимагання — звичне явище для будь-якої школи, але говорити про це не заведено. Вересневий рейд працівників служби у справах неповнолітніх «Урок» виявив: багато підлітків під час навчання сидить у комп’ютерних клубах. А на ігри та інші розваги потрібні гроші, й найлегший шлях добути їх — вимагання.
Асоціація «Ж. А. Р.» оприлюднила результати соціологічного дослідження, проведеного серед львівських школярів. Опитали 71,034 тисячі юних львів’ян віком від 12 до 17 років. Школярів питали: «Чи має місце у вашій школі будь-якого виду залякування?», «Чи були залякувані ви самі?..» тощо.
З’ясувалося, що залякували 51,44% учнів! У приміщеннях навчальних закладів більше знущаються з хлопців (27,45%), ніж з дівчат (17,92%). Поза школою від насильства також більше потерпають хлопці (32,35% проти 17,82%). Діти спостерігали залякування таких видів: моральне приниження (72,12%), вимагання грошей (50,48%), фізична наруга (41,35%), сексуальне домагання (14,90%).
За словами психолога елітної школи № 8 Мирослави Чорної, в їхній школі випадків фізичного насильства чи вимагання грошей не було. Моральне трапляється, але про інцидент стає відомо всім, бо школа маленька. Психолог запевняє, що залякування між дітьми під час їх спілкування було, є і буде. Це боротьба за лідерство. У згаданій школі спокійно через те, що вона розташована в центрі міста, тут навчаються діти переважно з повноцінних сімей. А от дорогою до школи можна потрапити під чиюсь гарячу руку. В дітей «чистять» портфелі й кишені.
Мирослава Чорна розповіла, що у її сина по дорозі до школи, де він навчається, забрали калькулятор, сніданок, гроші. Хлопець тоді був у 7-му класі. «Почистили» його ті, хто прогулює заняття чи взагалі не знає, що таке школа. Таких нині чимало. Вони кинуті напризволяще, нікому не потрібні.
...Середня школа № 62 не є елітною. Директор цього навчального закладу Михайло Марциняк згадує, що у спілкуванні між дітьми випадки різного виду залякувань були.
— Коли до школи приходили нові учні, їх ставили «на лічильник», — розповідає директор, — але ми розбиралися, викликали батьків. А було таке, що й правоохоронні органи втручалися.
За спостереженнями Михайла Марциняка, до насильства більше схильні учні 7—8 класів, «вони надивляться фільмів і хочуть побачене десь відтворити».
Директор великої дванадцятирічки (не захотіла назватися) стверджує, що насильство є в кожній школі. Педагоги про це явище знають, але заплющують на нього очі. Вона розповіла, що в їхній школі і фізичне, і моральне насильство трапляється майже щодня. І найбільше її засмучує те, що діти сприймають знущання із себе як належне. А це в майбутньому — психічно надломлена людина, яка, цілком можливо, почне мститися...
 
Львів.