Путін плюс Сталін, трохи від Брежнєва, Клінтона та Піночета. Про такого «героя нашого часу» мріють донеччани.
Дві третини мешканців обласного центру не довіряють жодній із політичних партій. Такі висновки зробили соціологи Донецького інформаційно-аналітичного центру після чергового дослідження, проведеного у вересні цього року. Було опитано 600 респондентів у всіх дев’яти районах міста. Серед партій, яким громадяни довіряють, опитані називали Комуністичну (12 відсотків), Партію регіонів (5 відсотків) та СДПУ(о) (2 відсотки). Решта політичних сил загалом зібрали близько 4 відсотків «симпатиків».
Якби президентські вибори відбувалися у вересні, то найбільше голосів донеччан було би віддано за Петра Симоненка — 19 відсотків. Діючий Президент Леонід Кучма міг би розраховувати на 8 відсотків голосів, Віктор Медведчук — на 6 відсотків. По 4 відсотки набрали б Віктор Ющенко та Олександр Мороз, 2 відсотки — Юлія Тимошенко, по 1 відсотку — Анатолій Кінах та Наталія Вітренко. 13 відсотків опитаних заявили, що голосували б проти всіх кандидатів, а більш як третина — 38 відсотків — вагалися із відповіддю (тож поле для роботи політтехнологів чималеньке).
Соціологічне опитування проводилося в розпал акцій протесту опозиції. Готовність узяти участь в акціях висловили 11 відсотків респондентів, 82 відсотки заявили, навпаки, про свою неучасть. На запитання «Які вимоги опозиції ви підтримуєте?» три чверті респондентів відповіли: «Жодні». Відставку Президента та зміну президентської влади підтримують 8 відсотків мешканців міста.
Примітно, що півтора року тому участь в акції «Україна без Кучми» були готові взяти 18 відсотків опитаних. Здебільшого негативне та байдуже ставлення до протестів опозиції у вересні деякі аналітики пояснюють інформаційним вакуумом, створеним навколо цих подій владою: пересічні мешканці міста просто не могли скласти об’єктивну картину того, що відбувалося.
До речі, так само слабко орієнтуються донеччани і в інших проблемах, навколо яких тривають дебати у вищих ешелонах влади. Наприклад, створення парламентської більшості підтримують 19 відсотків опитаних, не підтримують 25 відсотків, 41 відсоток респондентів вагалися із відповіддю. Як тут не згадати Всеукраїнський референдум 2000 року, згідно із результатами якого 98—99 відсотків мешканців області відповіли «так» і двопалатному парламенту, і парламентській більшості.
Як відомо, на останніх парламентських виборах Донеччина стала єдиним регіоном України, де перше місце за кількістю голосів посів блок «За єдину Україну!».
— Позиціонування блоку в області було проведено дуже грамотно, — вважає директор Донецького інформаційно-аналітичного центру Євген Копатько. — Кандидатів представляли як єдину команду від Донбасу. У деяких округах блок «витягли» мажоритарники — люди, авторитет яких у регіоні дуже високий.
«Хочемо ми цього чи ні, але країна заклопотана тим, хто буде наступним президентом», — так прокоментував підсумки дослідження директор Донецького інформаційно-аналітичного центру. Якщо раніше сплески політичної активності та цікавості до політичного життя припадали на передвиборні періоди, то тепер в атмосфері витає дух майбутніх президентських виборів.
Згідно з опитуванням, діяльність Леоніда Кучми на посту глави держави позитивно оцінюють 11 відсотків опитаних, негативно — 58 відсотків (водночас, нагадаю, лише 8 відсотків підтримали вимогу його відставки). Соціологи відзначають, що після аналізу рейтингів інших провідних політиків очевидного «лідера нації» визначити неможливо. «Люди прагнуть бачити нового гравця на політичному полі, — каже Євген Копатько. —Прийди сьогодні якийсь «нерозкручений», але харизматичний, вольовий лідер, і його шанси на перемогу були б досить високі».
Хто ж він, «герой нашого часу», на думку донеччан? Інтерв’юери поставили запитання про прототипи політичних діячів, які могли б реально змінити ситуацію в Україні. 32 відсотки мешканців міста назвали Володимира Путіна, 13 відсотків — Йосипа Сталіна. На значній відстані від цих двох потенційних «рятівників нації» стоять названі респондентами Петро Симоненко, Леонід Брежнєв, Віктор Ющенко, Білл Клінтон, а також Піночет.
