Уроки децентралізації Львівська область отримала під час революційних подій на Майдані. Саме тоді ради взяли на себе відповідальність за життєдіяльність регіону. Ще галичани першими побачили, як відбувалося реформування влади у сусідній Польщі, досвід якої теж прискіпливо вивчали. Що ж нині чекають від нових реформ на Львівщині — про це наша розмова з головою обласної ради Петром Колодієм.
— Петре Несторовичу, під час революційних подій Львівська обласна рада взяла на себе функції обласної державної адміністрації. Саме у ці часи ви очолювали ще й виконком. По суті, сиділи на двох кріслах. Які висновки із тих днів ви зробили для себе?
— 2014 рік був непростим, щоразу випробував нас. Попри все, ми зберегли злагоду і порозуміння у суспільстві, відшукали оптимальні варіанти співпраці влади з політичними силами та громадськими організаціями. У період відсутності легітимної місцевої виконавчої влади Львівська облрада перебрала на себе відповідальність за діяльність територіально-господарського комплексу області. Всі структурні підрозділи ОДА підпорядковувалися виконавчому комітету Львівської обласної ради — Народної ради. Не зволікаючи, ми проводили засідання із керівниками департаментів та управлінь обласної державної адміністрації, територіальних підрозділів центральних органів влади, робили все можливе, щоб забезпечити нормальне функціонування області.
До складу виконавчого комітету тоді увійшли представники депутатського корпусу, «Самооборони Майдану», інших об’єднань активістів, громадські діячі, відомі вчені. Нашим завданням було — забезпечити правопорядок та нормальне життя людей, сприяти відправленню активістів до Києва, допомогти столичному Майдану всім необхідним. Легітимними органами влади залишалися всенародно обрані місцеві ради та створені ними виконавчі комітети. На той час більшість районних відділів міліції вже оголосили про перехід на бік українського народу та підпорядкування виконавчому комітету.
З 22 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року у Львівській обласній раді відбулося 35 засідань Координаційної ради, не враховуючи оперативних та робочих нарад. У цей час безперервно працював телефон гарячої лінії. Така система управління продемонструвала свою спроможність та ефективність. Окремо взятий регіон зміг працювати фактично в умовах децентралізованої влади.
— На вашу думку, наскільки швидко ми зможемо адаптуватися до нових умов роботи, коли в регіонах отримають значно більше важелів впливу?
— Упевнений, що немає жодної людини в Україні, в якої не виникало б запитання: чому наш працьовитий та освічений народ, країна, яка має багаті природні ресурси, живуть так бідно? А відповідь проста: за роки незалежності ми не зуміли створити дієву систему управління і, як наслідок, не організували високоефективну працю своїх співвітчизників. Питання реформування сьогодні чи не в кожного на вустах. Цього року країну чекає низка змін, серед яких — передача більших повноважень у кожну громаду. Нині у нас є вагомий шанс отримати справжню демократичну систему управління регіонами, створити умови для децентралізації влади, втілити принцип субсидіарності, закладений у Європейській хартії місцевого самоврядування. Час, коли регіони стояли осторонь загальнодержавних процесів, має назавжди відійти в минуле. Упевнений: якби децентралізація відбулася раніше, то таких подій, які нині спостерігаємо в Україні, не було би. Що стосується законодавчої реформи, то потрібно рухатися в напрямку змін якомога швидше. Всі нормативні акти та заходи повинні бути прийняті та реалізовані вже найближчим часом, щоби вибори до місцевих рад відбулися на новій основі та з новими важелями впливу органів влади. Наші громади готові до таких змін, про це свідчить їхня активна громадська позиція та ініціативність у питаннях, які торкаються залучення коштів та розвитку територій. Зокрема, це стосується їх участі в проектах міжнародної технічної допомоги та в обласних конкурсах мікропроектів. Найважливіше, щоб реформи проводилися в інтересах громад.
— Львівщина зможе ефективно використовувати ту владу та фінанси, які отримає в умовах децентралізації? Кожен край має свої особливості. Чим відрізняється Львівщина від інших регіонів?
— Децентралізація влади, посилення ролі територіальних громад принесе вже в найближчому часі відчутні результати для цілої країни, яка цілеспрямовано рухається до членства в Європейському Союзі. Хоча нині ситуація в державі дуже складна, зокрема, на сході триває війна, але не можна ані на мить опускати руки і не думати про майбутнє. Якщо сьогодні країна піде шляхом, задекларованим на Майдані, якщо швидко та ефективно впроваджуватимемо в життя реформи, то до нас прийдуть великі інвестиції. В Україні за попередньої влади не було реалізовано низку цікавих інвестиційних проектів. Подекуди влада створювала такі перепони інвесторам, що в них руки опускалися. До прикладу, візьмемо Львівщину. Наша особливість — ми прикордонна область, яка часто реалізує проекти міжнародної технічної допомоги і, таким чином, залучає інвестиційні кошти. Проте деякі з проектів передбачають співфінансування, зокрема, залучення коштів із державного бюджету. Але протягом двох останніх років з обласного бюджету профінансовано лише дев’ять проектів на загальну суму майже 4 млн. грн. А тепер порахуймо наші втрати. Якби у нас було більше фінансування, скільки коштів ми б могли залучити? Навіть у тих важких умовах на розвиток регіону завдяки мікропроектам ми спрямовували понад 10 мільйонів євро.
— Петре Несторовичу, у своїх виступах ви часто згадуєте, що для реформування органів місцевого самоврядування не потрібно нічого вигадувати, а лише взяти досвід наших сусідів-поляків.
— Україна — європейська держава. Перший крок до повноправного членства в Європі ми вже зробили — підписали Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Наступний крок — проведення ефективних реформ. Адже, підписавши Угоду з ЄС, Україна взяла на себе багато зобов’язань. Одне із найперших — децентралізація влади. Під час цього процесу органи місцевого самоврядування повинні взяти на себе виконання багатьох функцій виконавчої влади. І вже нині нам потрібні кваліфіковані фахівці у різних галузях. Я завжди в своїх виступах зазначаю, що в Польщі є велика практика з реформування управлінської, регуляторної сфери та організації роботи державних структур. Переконаний: використання досвіду польських партнерів для України як держави, яка ступила на шлях реформ, є дуже важливим. З боку наших сусідів-поляків ми бачимо щиру підтримку і допомогу. Нелегкий шлях від проголошення незалежності Польщі і до сьогодення пройшов польський народ. Цей шлях був непростим, але результативним. Ми бачимо, що сьогодні Польща — європейська країна з високим рівнем життя. І цей досвід буде дуже корисний для України.
Розпитував Богдан КУШНІР.
Львівська область.
Наша довідка
Петро Колодій народився в 1962 році у Львові. Закінчив Львівський політехнічний інститут та Національну академію державного управління при Президентові України. За фахом інженер-механік. Починав трудову діяльність механіком автоколони. У 1998-2002 роках працював головою правління АТЗТ «Атмосфера-центр». Із вересня 2009 року — перший заступник голови обласної ради, а з листопада 2012 року — голова Львівської обласної ради.
На знімку: голова Львівської обласної ради Петро Колодій.
Фото прес-служби обласної ради.
