Угода

— усвідомлюючи відповідальність перед українським народом за розвиток держави, ефективне проведення політичних та соціально-економічних реформ, забезпечення конституційних прав і свобод громадян, активне законодавче закріплення стандартів плюралістичної демократії в Україні;

— прагнучи до розбудови в Україні демократичної, правової, соціальної держави, відкритого, активновідповідального громадянського суспільства, реального забезпечення громадянам правових та соціальних гарантій, гідного рівня життя населення;

— підтримуючи ініціативи Президента України щодо переходу до парламентсько-президентської форми правління, курс на європейську інтеграцію та поглиблення відносин з Росією, подальшу трансформацію суспільства шляхом ринкових та демократичних перетворень;

— розуміючи, що сучасний етап розвитку України вимагає забезпечення системності у розвитку національного законодавства, його адаптації до європейських стандартів, політичної структуризації парламенту, посилення відповідальності всіх гілок влади за результати реформ;

— керуючись положеннями Конституції України та законами України,

склали цю Угоду на засадах добровільності, рівноправності і солідарної відповідальності за реалізацію стратегії політичного, економічного та соціального розвитку України.

1.1. Суб’єкти постійно діючої парламентської більшості визначають, що метою її діяльності є:

— формування системи політично відповідальної влади, що передбачає здійснення в Україні конституційної, політичної та адміністративної реформ шляхом внесення змін до Конституції України, створення правового поля для переходу України до парламентсько-президентської республіки, пропорційної виборчої системи, формування коаліційного уряду, законодавчого визначення засад, механізмів утворення і функціонування парламентської більшості та парламентської опозиції, законодавчого врегулювання процесу узгодження дій та солідарної відповідальності всіх гілок влади;

— розробка та реалізація основних засад внутрішньої та зовнішньої політики України і на їх основі державної програми законодавчих робіт на 2002—2006 роки, яка сприяла б сталому соціально-економічному зростанню, процесу інтеграції українського суспільства до європейського та світового співтовариств, створювала механізми поглиблення демократії, реальні можливості для здійснення громадського контролю за виконавчою владою та за діяльністю самого законодавчого органу, забезпечувала цивілізований діалог між владою та громадянами, владою та опозицією;

— створення юридико-організаційних передумов системної взаємодії та солідарної відповідальності законодавчої і виконавчої гілок влади шляхом створення коаліційного Кабінету Міністрів України;

— вироблення та реалізація узгодженої політики і дій, спрямованих на забезпечення тісного поєднання системних реформ та економічного зростання з активною й ефективною соціальною політикою;

— забезпечення солідарної взаємодії депутатських фракцій (груп), позафракційних народних депутатів України з метою ефективного спрямування їх інтелектуальних та організаційних ресурсів на оптимізацію законодавчого процесу, підвищення ефективності діяльності вищого законодавчого органу, його наближення до європейських стандартів, досягнення збалансованості інтересів політичних сил в парламенті.

1.2. Суб’єкти постійно діючої парламентської більшості зазначають, що реалізація цих заходів не передбачає проведення дострокових виборів Президента України, Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування.

1.3. Суб’єкти постійно діючої парламентської більшості не ставлять під сумнів вибір громадян України, який вони зробили під час виборів Президента України у 1999 році та парламентських виборів у 2002 році, вважаючи, що результати цих виборів є гарантією легітимності влади на період, визначений Конституцією України.

2.1. Основоположним завданням постійно діючої парламентської більшості Суб’єкти визначають законодавче забезпечення сталого розвитку національної економіки, що вимагає:

— реформування податково-бюджетної політики, спрямованої на забезпечення збалансованості державного бюджету;

— децентралізації бюджетної системи, удосконалення взаємовідносин між державним бюджетом та місцевими бюджетами;

— визначення пріоритетних бюджетних програм;

— зниження податкового тиску;

— вироблення ефективної грошово-кредитної політики;

— удосконалення законодавчої бази з питань захисту прав кредиторів;

— досягнення більш високого рівня капіталізації комерційних банків та зменшення вартості кредитних ресурсів;

— активізації інвестиційної політики, створення сприятливих умов для залучення в економіку країни вітчизняних та іноземних інвестиційних ресурсів;

— підвищення привабливості інвестиційного іміджу України;

— подальшого формування активного ділового середовища на засадах вільної конкуренції;

— підтримки середнього та малого бізнесу;

— забезпечення захисту прав та інтересів інвесторів і акціонерів;

— фінансового оздоровлення підприємств;

— ефективного використання промислово-технологічного потенціалу, стимулювання оновлення основних фондів і технічного переоснащення промислового виробництва;

— забезпечення конкурентоспроможності продукції промисловості на внутрішньому та зовнішньому ринку, передусім продукції з високим ступенем переробки;

— створення економічних умов для розширення попиту на продукцію підприємств сільськогосподарського машинобудування;

— реформування національної системи технічного регулювання та вдосконалення систем стандартизації і метрології;

— створення конкурентоспроможного агропромислового комплексу;

— розвитку інфраструктури сільськогосподарського ринку, нарощування виробництва та підвищення конкурентоспроможності продукції аграрного сектору на зовнішньому ринку;

— утвердження ефективних механізмів реалізації та захисту прав громадян і юридичних осіб на землю;

— розвитку системи кредитування аграрного сектору із запровадженням іпотечного кредитування;

— запровадження страхування ризиків у сільському господарстві.

2.2. У сфері соціальної політики пріоритетними Суб’єкти постійно діючої парламентської більшості визначають такі завдання:

— прийняття програми боротьби з бідністю;

— підтримка малозабезпечених громадян, поступове наближення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних соціальних гарантій до рівня прожиткового мінімуму;

— забезпечення якості та водночас доступності медичних послуг, пріоритетне забезпечення охорони материнства і дитинства;

— реформування системи освіти шляхом запровадження нових вимог і стандартів освіти, що відповідають рівню провідних країн, забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх шкіл;

— невідкладне реформування пенсійної системи, підвищення рівня життя пенсіонерів, запровадження обов’язкової накопичувальної системи пенсійного забезпечення;

— створення ефективної системи зберігання та управління пенсійними активами;

— впровадження системи державного регулювання і контролю у сфері пенсійного страхування.

2.3. Постійно діюча парламентська більшість вважає, що ключовим напрямом розвитку парламентаризму в Україні має стати реалізація положень статті 3 Конституції України, згідно з якою утвердження та забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Серед першочергових завдань у справі захисту прав і свобод громадян, зміцнення законності та правопорядку Суб’єкти визначають:

— здійснення комплексу заходів щодо забезпечення непорушності конституційних прав і свобод громадян, боротьби зі злочинністю, корупцією та іншими правопорушеннями;

— утвердження прозорого та об’єктивного судочинства;

— встановлення громадського контролю за діяльністю правоохоронних органів;

— посилення боротьби з незаконною міграцією, торгівлею людьми, наркоманією, створення законодавчих та організаційних передумов для подолання цих явищ, а також розширення міжнародної правової бази у зазначеній сфері;

— посилення ролі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

3.1. Парламентська більшість — це добровільне об’єднання народних депутатів України — членів депутатських фракцій (груп), позафракційних народних депутатів України у кількості, що становить більшість від конституційного складу Верховної Ради України.

3.2. Діяльність постійно діючої парламентської більшості грунтується на принципах верховенства права, законності, партнерства, солідарної відповідальності, порозуміння й пошуку виважених рішень, гласності. У своїй діяльності постійно діюча парламентська більшість керується також принципами створення сприятливих умов для виконання всіма її суб’єктами своїх передвиборних програм.

3.3. Керівними органами постійно діючої парламентської більшості є загальні збори парламентської більшості та її Координаційна Рада. Керівною особою — Координатор постійно діючої парламентської більшості.

3.4. Утворення та діяльність постійно діючої парламентської більшості, порядок обрання та функції її керівних органів регламентуються Положенням про постійно діючу парламентську більшість, яке є невід’ємною частиною цієї Угоди.