Денне засідання
8 жовтня
Бурхливий сплеск емоцій спричинила інформація Кабінету Міністрів «Про здійснення державної політики щодо стану реформування нафтогазового комплексу України, його впливу на соціально-економічний розвиток держави та використання законодавства у цій сфері».
За словами доповідача, Міністра палива та енергетики Віталія Гайдука, у сфері транзитного транспортування нафти й газу ми зазнали відчутних втрат. Втрачено, зокрема, монополію на транзит російського газу, і процес цей, судячи з усього, триватиме. Отож стосовно завантаження вітчизняної газотранспортної системи, яка є однією з найбільших у світі, уряд мусить шукати нові можливості. І вони є: в енергопостачанні Європи частка імпорту газу зростає. Неабиякі перспективи й у сфері постачання та транзиту сирої нафти.
Нарешті Україна володіє, як відомо, потужною нафтопереробною промисловістю. Залучення до неї стратегічних інвесторів — власників нафти, сказав Віталій Гайдук, і дало можливість значно наростити обсяги переробки сировини. Але проблеми є. Головна поміж них, на думку Гайдука, низькі внутрішні ціни на газ та завелике податкове навантаження, які порізно та разом паралізують усю фінансово-господарську діяльність підприємств галузі і стримують технічне переобладнання та розвиток.
Голова Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Андрій Клюєв у співдоповіді виділив три фундаментні принципи, які, на його думку, свідчать про незадовільні процеси і тенденції в нафтогазовому комплексі України. Це все ще слабке енергозбереження, обмеженість джерел імпорту енергоносіїв в Україну та незадовільне використання власних запасів палива.
Тож депутатам було що обговорювати, але очікуваної розмови, як зазначив Голова ВР Володимир Литвин, на жаль, не відбулося. Він навіть висловив думку, що такі випадки дискредитують дні уряду в парламенті.
Річ у тім, що народні депутати замість обговорення інформації Кабміну здебільшого аналізували підписану в Кишиневі україно-російську угоду про стратегічне співробітництво у газовій галузі, яка передбачає створення міжнародного консорціуму з управління та розвитку газотранспортної системи України. Все, що було сказано в інформації уряду і у зв’язку з інформацією, заявив народний депутат Михайло Павловський, втратило своє значення саме з причини домовленості про утворення консорціуму. Адже Україна тепер буде позбавлена змоги самостійно вирішувати, що та як їй робити.
Домовленість про створення консорціуму і дала підстави іншому народному обранцю — Олександру Гудимі — заявити, що «ані уряд, ані ми не маємо сьогодні державної програми не тільки з реформування нафтогазового комплексу, а й взагалі державної енергетичної програми». Його особливо обурило, що угоду підписано, а її економічні обгрунтування має бути зроблено до серпня наступного року. Тому він запропонував неодмінно з’ясувати обставини втаємниченого підписання угоди.
Про це також заявили і депутати В’ячеслав Кириленко, Левко Лук’яненко, Володимир Яворівський, Ігор Осташ, Михайло Косів, Юрій Кармазін та Іван Заєць. А народний депутат Микола Рудьковський намалював схему, як розгортатимуться події далі. Через рік після створення консорціуму, на його думку, втричі скоротиться плата Україні за транспортування газу через її територію, зате вдвічі зростуть ціни на газ для населення і промислових підприємств. Для останніх це обернеться банкрутством і неминучою залежністю від російського капіталу.
