Чи стояли ви коли-небудь на греблі Дніпрогесу? Дивовижне відчуття. Здається, минуле і майбутнє —зовсім поруч. Лише прислухайся і почуєш зі скелястої Хортиці голоси запорожців. Певно, іржання їхніх коней вчувалося в кипінні дніпровських вод поблизу порогів і отим землекопам, котрі прийшли на береги Славути, щоб збудувати найбільшу на той час у Європі гідростанцію. І збудували!
Тільки за чотири з лишком роки. Практично вручну викопали гігантський котлован, уклали більш як мільйон кубометрів бетону в греблю, яка стала їм пам’ятником.
А хіба не подвигом була післявоєнна відбудова зруйнованого Дніпрогесу? Її недаремно називають другим народженням ГЕС. Було ще й третє — спорудження Дніпрогесу-2, після чого потужність станції сягнула 1 мільйона 538 тисяч кіловатів-годин.
Сьогодні Дніпрогес — основна електростанція в енергосистемі України з регулювання потужності і частоти. Достатньо лише трьох хвилин, щоб запрацювали всі турбіни ГЕС.
Нещодавно тут розпочали великомасштабну реконструкцію. Вже завершено перший її етап. Оновлено шість із дев’яти агрегатів. Уперше в гідроенергетиці України встановлено сучасну систему контролю та моніторингу на агрегатному і стаціонарному рівнях, що значно підвищить мобільність станції, надійність її експлуатації.
Йому виповнилося 70, а він, у всій неповторній величі, такий же красень, яким у своїх мріях бачили його дніпробудівці.
Запоріжжя.
