Закарпаття. Стихія і люди

Відкриваючи спільне виїзне засідання, заступник голови урядової комісії Міністр з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Василь Дурдинець наголосив: це засідання — перший етап оцінки зробленого з ліквідації наслідків катастрофічних повеней на Закарпатті, виконання зведеного плану дій центральних та місцевих органів влади.

Другим етапом буде засідання в Києві під керівництвом голови урядової комісії Анатолія Кінаха. Головне завдання — забезпечити потерпілих житлом — виконано. Багато зроблено на об’єктах життєзабезпечення і соціального призначення, в шляховому будівництві, лісовому господарстві, розвитку мережі зв’язку, зведенні найважливіших гідротехнічних захисних споруд. Проте обсяги і темпи робіт нинішнього року викликають занепокоєння, особливо щодо облаштування протипаводкових споруд і захисту населених пунктів. Виконують ці роботи в умовах нестабільного і недостатнього фінансування, наголосив заступник голови урядової комісії.

Критична ситуація, що склалася з фінансовим забезпеченням програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиси та комплексної програми захисту від шкідливої дії вод сільськогосподарських угідь, вже призвела до зриву графіків виконання протипаводкових робіт. Через це руйнуються вже зведені об’єкти, що може спричинити нові надзвичайні ситуації. Наявні обсяги фінансування дають можливість здійснити лише локальний протипаводковий захист окремих населених пунктів і територій області і не забезпечують розв’язання проблеми в комплексі. Катастрофічні повені у багатьох країнах, у тому числі і європейських, підтвердили необхідність невідкладих комплексних превентивних заходів і ще раз засвідчили, що економія на безпеці обертається численними жертвами і колосальними збитками. Ми маємо зробити з цього серйозні висновки і не допустити такого і на Закарпатті, і по всій Україні. Не хотілося б усі недоліки обгрунтовувати лише незадовільним виділенням коштів з держбюджету. Фінансування протипаводкових, протизсувних заходів та відселення людей з небезпечних зон має здійснюватися з бюджетів усіх рівнів.

Нині першочергові завдання — ліквідація наслідків стихії в шляховому, водному і лісовому господарствах, протипаводкові і протизсувні заходи, розв’язання соціальних проблем потерпілих. Тому слід уточнити Зведений план дій на поточний рік з тим, щоб за наступні три місяці максимально виконати заплановане, а те, що не вдасться, включити до плану наступного року. В 2003 році всі аварійно-відновлювальні та інші роботи, пов’язані з ліквідацією наслідків катастрофічних повеней, мають бути завершені. Треба відселяти людей з будинків, що потрапили в активні зони зсувів, і включити до держбюджету необхідні кошти, а також повернути ті, що заблоковано і спрямовувалися на ліквідацію лиха Швейцарською Конфедерацією та Київською міською держадміністрацією, — до Закарпаття вони не дійшли. Паралельно з виконанням комплексу відновлювальних робіт належить забезпечити високу готовність до дій в осінньо-зимовий період на випадок паводків чи інших стихійних явищ. Спільне виїзне засідання вважаю надзвичайно важливим для об’єднання зусиль і можливостей Верховної Ради та уряду.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Різак, уродженець Закарпаття, добре знає проблеми краю в тому числі й повеневі, тож у своєму вступному слові зосередився на найголовнішому і закликав зробити це інших учасників. А ними були представники міністерств і відомств, причетних до відбудовних післяпаводкових робіт.

— Безперечно, ми не мали б нині таких проблем, якби ще торік члени бюджетного комітету не знехтували запрошення приїхати на Закарпаття, — підкреслив на засіданні голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль. — Для них навіть літак замовили, та марно. Тому нині пожинаємо плоди такого бюджетного, з дозволу сказати, фінансування. Хотів би, щоб ми одразу відкинули плітки про те, що Закарпаття постійно потерпає через вирубування лісів. Коли брати ситуацію, що склалася нині у світі, то, виявляється, ліс вирубали від Закарпаття аж до Індії. Це абсурд. Візьмімо хоча б Європу: Чехію, Польщу, Угорщину, Австрію, Німеччину, Францію... Що, там теж ліси вирубали? Мабуть, у природі відбуваються якісь більш складні процеси, і на вивченні їх істинних причин треба об’єднати зусилля вчених.

Аналізуючи далі хід виконання планів дій центральних та місцевих органів виконавчої влади з реалізації всього комплексу відновлювальних робіт для ліквідації наслідків повеней у Закарпатській області на 2002 рік, Геннадій Москаль підкреслив, що ключові завдання виконуються. З людьми, котрі втратили житло в 1998-му та 2001 роках, держава розрахувалася до копійки. Здійснено регулювання 37 кілометрів русел річок, відновлено та побудовано 28 кілометрів захисних дамб, 8 кілометрів берегових укріплень. Шляховики відремонтували та відновили 110 кілометрів автодоріг, 28 мостів і виконали загалом робіт майже на 65 мільйонів гривень. Тривалий час вони, як і водники, працювали та й продовжують працювати у борг. Програму відбудовчих післяповеневих робіт ще за 1999-й та 2000 роки недофінансовано на 36 мільйонів гривень. Час пройшов, і навряд чи область ці кошти отримає. Але зроблене значно пом’якшило наслідки паводка 2001 року, незважаючи на його значно більшу руйнівну силу.

Тривожить ситуація, що склалася з початку нинішнього року. З необхідних 60 мільйонів гривень у бюджет було закладено 20, а отримано 18,4 мільйона і тому по Програмі захисту басейну річки Тиси майже нічого не зроблено. Втрачено погожі весняні та літні дні.

— То навіщо було приймати програму, якщо під неї нема жодного фінансування? — резонно зауважив Геннадій Москаль. — І це попри те, що графік фінансування, затверджений Прем’єр-міністром України, підписали міністр з надзвичайних ситуацій, Держказначейство, Міністерство фінансів, поставив свій підпис і я. Але лише підписи ситуації не змінять. Де гарантія, що мільйони, вкладені раніше, не позмиває водою? Скажу й те, що в держбюджет 2003 року поки що зовсім нічого не закладено. І я, і голова обласної ради Микола Андрусь не раз зверталися в Київ, проте наші розмови з Мінфіном нагадують бесіди глухого з німим. Мало того: люди працюють у борг, їх нема чим оплатити, а податківці тим організаціям, в яких вони трудяться, погрожують... банкрутством. І це тоді, коли борг за вже виконані роботи в 2002 році становить 4,11 мільйона гривень. Крім того, кредиторська заборгованість із держбюджету за минулий рік сягла 409,6 тисячі гривень. Не виконується рішення урядової комісії щодо виділення Міністерством екології 5 мільйонів гривень на завершення розпочатого в 2002 році будівництва протипаводкових об’єктів. Мережа лісових доріг відновлюється лише на кошти лісокористувачів та лісівників, і для цього вже використано майже 2 мільйони гривень. Із держбюджету не надійшло жодної копійки, тому подальші роботи тут фактично згорнуто. Припинено їх і на відновленні об’єктів комунальної власності.

Тривожить екзогенно-геологічна ситуація. За два останні роки активізувалися зсуви та селеві потоки. Перших вже зареєстровано майже 930, других — 107. Виявлено 209 ділянок бічної ерозії. Загалом загроза зсувів поширюється на 153 населені пункти, 117 кілометрів автодоріг та на 12 мостів. В екзогенних зонах — 1249 будинків. Три вже зруйновано, більш як 640 пошкоджено. Терміново треба відселяти 250 сімей. Для цього необхідно 14 мільйонів гривень із передбачуваних на ці цілі 27 млн., а виділено лише З мільйони. Сказати, що буде завтра, неможливо, бо геологічні дослідження не фінансуються, а кількість зсувів щомісяця збільшується. Якщо станеться ще один такий паводок, край його економічно не переживе. Бо схожа ситуація склалася і з роботами з комплексного захисту в басейні річки Тиси та населених пунктів.

Перший заступник голови Держводгоспу України Віталій Лелявський зазначив, що на виконання цих робіт програмою передбачалося виділити 24 мільйони гривень, а одержано фактично 2,5 млн. Тому дивним було повідомлення заступника держсекретаря Міністерства фінансів Тиберія Болварі, що на протиповеневі заходи тепер виділено 10 мільйонів грн. Але їх не вистачить навіть на покриття боргів. Не отримано відповіді й на запитання, чому так безцеремонно порушують графік подекадного фінансування робіт, підписаний керівництвом Мінфіну, Держказначейства, МНС та головою облдержадміністрації і погоджений з Кабміном? Коли надолужувати згаяне? Взимку?

Перший заступник голови профільного парламентського Комітету Іван Заєць наголосив, що народні депутати підтримали пропозицію Івана Різака провести спільне засідання в Ужгороді з кількох мотивів, у тому числі й щоб не допустити послаблення уваги влади і громадськості до проблем краю та привернути її до проблеми зсувів. Зупинився він і на питаннях впровадження лісозбережної технології під час заготівлі деревини та відновлення верхньої межі лісу.

По закінченні засідання Іван Різак в інтерв’ю власкорові «Голосу України» сказав:

— Приклад Європи засвідчує, що навіть багаті країни поодинці з такими проблемами не можуть упоратися. Тому ці питання розглядають майже на кожному засіданні нашого комітету і стосовно ратифікації відповідних угод з іншими державами. Буквально днями їх ратифіковано урядами України, Вірменії та Греції. Щодо спільного засідання в Ужгороді, на мій погляд, проаналізовано всі недоліки у виконанні післяповеневих та захисних робіт. Загострено увагу міністерств і відомств, причетних до цього. Вважаю, результати не забаряться, і кошти, необхідні для виконання комплексу цих робіт, у Держбюджеті 2003 року будуть передбачені. Проблему треба розв’язувати, починаючи від сільської ради і закінчуючи Верховною Радою та відповідними урядовими структурами. Я переконаний, що Прем’єр-міністр нас підтримає. Уже є його позитивна реакція на моє звернення та звернення нашого Комітету і депутатів-закарпатців, незалежно від їхнїх політичних уподобань.

Добре знаю об’єктивні причини і проблеми фінансування різних програм, у тому числі й екологічного та соціального захисту. Але тривожить те, що у виступах представників міністерств і відомств інколи відчутно переоцінку можливостей. А працювати доводиться в реальних площинах. Ті численні зауваження, які пролунали на спільному засіданні в Ужгороді, засвідчили: доручення Прем’єр-міністра Анатолія Кінаха у повному обсязі не виконуються, і він має дати Мінфінові принципову оцінку.

 Після спекотного літа на Закарпатті почалися дощі. Їх пік, як правило, припадає на листопад — у краї є навіть таке визначення, як листопадова повінь. Саме вона традиційно завдає найбільше лиха. Люди ще сподіваються на сезон бабиного літа. Але скільки того літа: тиждень, два? Справжнє літо, як і весну, згаяно, бо протягом всеньких семи місяців на протипаводкові роботи в зоні стихійного лиха коштів не знайшлося. На всілякі шоу та на помпезні відзначення численних свят, за кількістю яких ми й справді — попереду всієї планети, вони є... То що, знову те саме: поки грім не вдарить?..

 

Ужгород.