ЄС проти таблеток

У столичних аграрних кабінетах пожорстокішав ветеринарно-санітарний нагляд за виробниками молока. Пов’язано це не з турботами про здоров’я вітчизняних виробників. Наказ «Про затвердження заходів щодо запобігання потрапляння окремих забрудників (хлорамфеніколу) до сухого молока українського походження на 2002—2003 роки» народився в стінах Мінагрополітики у відповідь на численні скарги, що надходять від представництва України при Європейському союзі та Генерального директора Європейської комісії. Там весь час констатують факт наявності в експортованому до ЄС нашому сухому молоці хлорамфеніколу (левоміцетину).

На злобу дня Ветеринарний комітет Євросоюзу, повідомив начальник Держдепартаменту ветмедицини Петро Вербицький, ухвалив рішення про обов’язкове дослідження кожної партії сухого молока українського виробництва. Є небезпека, що в разі виявлення в продукції левоміцетину за кордоном українському сухому молоку ввімкнуть червоне світло. Це молоко, до речі, використовують в ЄС переважно в корм тваринам.

Причиною потрапляння левоміцетину в молоко, на думку П. Вербицького, є застосування цього препарату для збільшення терміну зберігання молока в приватних підсобних господарствах, які не мають належного обладнання: «Ми чітко можемо сказати: через тварин препарат у молоко не потрапляв».

Назвав винуватицями молочного скандалу господинь і Міністр агрополітики Сергій Рижук: «... щоб не скисло, кидає таблетку». Хоча, якщо замислитися, зберігання надоїв таким чином — задоволення для приватників не вельми економічно вигідне. З тієї простої причини, що донедавна за трилітрівку молока багато хто з переробників давав не більш як гривню. А десять таблеток левоміцетину коштують у звичайній аптеці 2 гривні 11 копійок.

Хоч би як там було, тепер шкідливому антибіотикові оголошено війну. Але щоб його виявляти, потрібні певні фінансові вкладення. Міністр обіцяє, що на ці цілі кошти підуть із передбачених у Держбюджеті на потреби ветмедицини. А якщо зважити на бідність бюджету, можливо, що витрати лягатимуть на плечі переробника.

Обіцяє, щоправда, допомогти закордон. ЄС готовий надати Україні допомогу в проведенні моніторингу за виробництвом молока, зокрема, забезпечити стажування українських ветфахівців у одній зі своїх лабораторій. На Заході піклуються про здоров’я своєї худоби і готові платити нам за це.

До речі, найбільшими імпортерами сухого молока є Голландія, Німеччина, а також Литва, Польща та Болгарія.

У регіонах перестали приймати від господарників квитанції за здану на забій худобу великовагових кондицій. Пов’язано це, прокоментував ситуацію перший заступник державного секретаря Міністерства агрополітики Юрій Лузан, з невизначеностями у фінансуванні: «Немає гарантії, що реально надійдуть гроші, передбачені в бюджеті». За його словами, Мінфін запропонував скоротити аграрну частину держбюджету на 167 мільйонів гривень.

Грошову винагороду за зданих великовагових хвостатих та рогатих було передбачено постановою Кабінету Мініcтрів. У держбюджеті-2001 для таких заохочень запланували 125 мільйонів гривень. Однак реально виплатили майже 72,5 мільйона. Нинішня перспектива на отримання селянами дотацій ще ілюзорніша. Хоча для доплат держбюджет-2002 запланував 75 мільйонів гривень, частково виділені кошти пішли на погашення боргів минулого року, а аграрникам уже заборгували більш як 25 мільйонів. У високих кабінетах ситуацію пояснюють просто, мовляв, доходна частина бюджету не виконується як слід, і тому черга реального фінансування за так званими незахищеними його статтями, до яких належить і ця, не завжди доходить.

Юрій Лузан вважає такі дотації позитивним чинником для розвитку тваринництва — «цю статтю треба зберегти». В МінАП сподіваються повернути господарникам гроші наступного року за рахунок коштів бюджету-2003. Але гарантій, що головний фінансовий документ не повторить долю попередників, на жаль, немає.