Медичним працівникам на селі доведеться тугіше затягувати паски. Проект бюджету на наступний рік, у разі його прийняття, призупинить дію статті про безоплатне користування ними квартирою з опаленням й освітленням. Сильний удар для кишень, якщо зважити на доволі мізерну зарплату медперсоналу. Навіть по галузі в середньому вона становить 241,2 гривні на місяць. Водночас кількість людей у білих халатах на селі поволі зростає: нинішнього року сюди направлено 63,5 відсотка випускників медичних вузів.
З’ясувалося, такий бюджетний крок МОЗ не надто засмутив. Міністр Віталій Москаленко закликав розглядати це питання в контексті політики держави. «Якщо прийнято рішення ліквідувати деякі пільги і переводити їх на фінансування окремих осіб у грошовому виразі, то МОЗ не може бути проти... У медичній галузі буде зроблено, як і в державі. Та й ціну цього питання знаємо — не дуже велика сума...». Досі, повідомив Віталій Москаленко, на оплату вищезгаданої пільги витрачалося 80 мільйонів гривень бюджетних асигнувань річно, а користувалися нею 128,2 тисячі медичних і фармацевтичних працівників, які проживають у сільській місцевості.
Альтернативою, поінформували в міністерстві, може вважатися збільшення видатків у місцевих бюджетах на оплату праці — на 12 відсотків порівняно з минулим роком. З них три проценти (102 млн. грн.) піде на доплату тим, хто отримує заробітну плату, меншу від мінімальних 165 гривень. Решту — 307 мільйонів гривень — обіцяють спрямувати на підвищення заробітної плати фахівцям — лікарям, середньому медперсоналу та спеціалістам з немедичною освітою. Таких у країні —756 тисяч.
Велику надію у питанні фінансового оздоровлення галузі в МОЗ покладають на обов’язкове державне соціальне страхування. За зразком більшості країн Західної Європи. Проект закону незабаром розглядатимуть народні депутати у третьому читанні. Фактично пропонується запровадити для громадян ще один податок — на медицину. Чи зможуть сплачувати його ті самі сільські медики або вчителі? Чи не погіршить запровадження додаткового податкового преса матеріальне становище найнезахищеніших верств населення? Віталій Москаленко впевнений: якщо буде запроваджено таке страхування, «і селяни, і не селяни повинні платити за свою допомогу. Інша річ — яку суму платити. Треба проаналізувати і щорічно затверджувати цей граничний податок. Нема чого просто сидіти і чекати від держави, яка й сама не надто багата, якісної і доступної медичної допомоги».
Утім, не можна сказати, що в Міністерстві охорони здоров’я проектом головного фінансового документа задоволені на всі сто. Там пропонують «поповнити» документ кількома пропозиціями. Збільшити, приміром, видатки на придбання медикаментів для закладів охорони здоров’я місцевого підпорядкування, на фундаментальні та прикладні дослідження, на виконання наукової частини державних програм.