«Школа починається з любові» — девіз Черкаської школи № 28.
Цими днями їй виповнюється 20 років, що майже  вчетверо  менше, ніж мені — батькові її колишнього учня. Уже потім в його житті були університет ім. Т. Г. Шевченка і Києво-Могилянська академія, а також здобута професія журналіста. Та цього могло не бути, якби свого часу його не зігріли душевним теплом і материнською турботою педагоги.
Річ у тім, що коли моєму Васильку йшов восьмий рік, ми залишилися вдвох. Я ще не був пенсіонером, працював з ранку до вечора, а син — у школі, де вчителі наповнювали його серце і голову знаннями, духовним багатством і людяністю. Школа тоді була для нього другою рідною домівкою.
До кінця свого життя я буду пам’ятати його чудових учителів-наставників: колишнього директора школи Супрун Зінаїду Пилипівну, класних керівників — Чаус Ларису Андріївну, Северинову Ірину Михайлівну, Ковальчука Олександра Антоновича, вчителів — Казміна Володимира Анатолійовича, Король Марію Володимирівну, Пахно Зою Василівну, Бикову Валентину Тимофіївну, Обліцову Галину Вікторівну...
Кожного першого вересня я ходжу на лінійку, щоб подихати життєдайним шкільним повітрям, подивитися на малюків і випускників. А ще — щоб поспілкуватися з учителями мого сина.
«Вчитель — совість народу, чиста, як джерельна вода криниці», — так сказав великий вихователь і педагог Василь Сухомлинський про своїх колег.
На мій погляд, серед професій найважливішими є професії хлібороба, вчителя, лікаря і будівельника. Але серед них професія вчителя найголовніша. Адже без нього не було б ні лікаря і будівельника, ні поета і композитора, ні службовця і вченого. Як кажуть люди: «Без учителя не було б і правителя».
Днями розмовляв з директором школи Тетяною Скорик, яка працює тут десять років, а директором —понад вісім. Переконався, що чутки про Тетяну Андрієвну, як про учителя і директора від Бога —справедливі. Вона справді живе школою і учнями. Батьки хотіли бачити її лікарем, але вона сказала: «Тільки вчителем!» І стала ним.
Які досягнення школи за період активного творчого життя?
За 20 років путівку в життя отримали 2454 дев’ятикласники і 1732 одинадцятикласники. Вони працюють нині лікарями, вченими, вчителями, журналістами, робітниками, а основне — вони стали людьми найвищого гатунку.
Сьогодні в школі навчається 1250 учнів, немає більше других і третіх змін. Стараннями керівництва школа розширилася. Тут працюють 12 вчителів з дня заснування закладу...
Зазирнімо в класи.
У кабінеті історії стенди, що розповідають про Велику Вітчизняну війну, визволення Черкас від фашистських окупантів. А ось томи «Книги пам’яті України». Понад 150 тисяч колишніх воїнів Черкащини загинули в тій війні. Їх імена в цих книгах. Учні обережно і благоговійно беруть у руки святі томи про подвиги і смерть, і з хвилюванням шукають імена своїх дідусів і прадідусів.
У читальному залі, крім підручників, художніх творів українських класиків, діти можуть почитати Конституцію Пилипа Орлика, сьогочасну Конституцію і навіть Книгу рекордів Гіннесса.
У школі регулярно проводяться конкурси: «Вчитель року», «Класний керівник року», «Кращий кабінет року».
До речі, кращим кабінетом фізики в області визнано кабінет фізики школи № 28. Проводяться конкурси і серед учнів.
«Альманах дитячого літературно-творчого гуртка «Перші ластівки» (керівник — Лариса Журенкова) містить 150 віршів 42 учнів і семи вчителів. Він відкривається гімном рідній школі, який написала директор...
Школа відома не тільки на Черкащині, а й далеко за її межами. Своїми призерами конкурсів, турнірів, оглядів, олімпіад.
Адміністрація плідно працює з батьківським комітетом, який надає велику допомогу не тільки у вихованні дітей, а й в ремонті шкільних приміщень.
Проблеми в цій школі, як і в усіх — надзвичайно низька зарплата і невчасна виплата.
У розмові зі мною Тетяна Скорик сказала мудрі слова: «Вчителі нашої школи ніколи не забувають, що перед ними за партами сидить наше майбутнє».
Воістину так.
Василь КУЧЕРЕНКО, голова ради обласної організації ветеранів.
Черкаси.