Про те, що всіх хвилює

— Головне, на мою думку, раціонально розпорядитися наявними коштами, що ми й намагаємося робити. До слова, за три останні роки на будівництво закладів охорони здоров’я виділено й освоєно майже 12,5 мільйона гривень, зокрема 4,3 мільйона — з чорнобильського фонду. Лише цього року на це використано 432 тисячі гривень. Тож у нашій області нікого не дивує, що час від часу здаються нові заклади охорони здоров’я. Це і перша черга обласного онкологічного диспансеру, лікувальний корпус обласного госпіталю для інвалідів Великої Вітчизняної війни у Клевані, фельдшерсько-акушерські пункти нового типу в селах Лісове Рокитнівського та Мости Здолбунівського районів, поліклініка в селі Деражне та амбулаторія у Злазному Костопільського району, поліклініка в Новій Рафалівці Володимирецького району тощо.

— Звичайно, позитивно. За підтримки облдержадміністрації та органів самоврядування за останні три роки проведено ремонти за сучасними технологіями та введено в дію 63 відділення, 31 блок у відділеннях лікувально-профілактичних закладів області. Відчуваємо підтримку голови облдержадміністрації Миколи Сороки і голови обласної ради Романа Василишина у питаннях виділення коштів на придбання сучасного медичного обладнання та апаратури, без чого нині неможливо надавати висококваліфіковану медичну допомогу. Відрадно, що в цьому є повне розуміння і з боку Міністра охорони здоров’я Віталія Москаленка. Упродовж останніх трьох років чимало медзакладів одержали сучасне медичне обладнання за рахунок централізованих коштів МОЗ України та місцевих бюджетів. Маємо один з кращих в Україні (з оснащення) центрів серцево-судинної хірургії в обласній клінічній лікарні, що дає змогу нашим хірургам виконувати найскладніші операції при серцево-судинних захворюваннях. Отож спеціалізована медична допомога наблизилася до пацієнтів — немає потреби жителям області їхати до столиці.

— Справді, цей показник скорочується, але наші пацієнти від цього не страждають. Це відбувається завдяки поліпшенню якості надання медичної допомоги. Візьмемо для прикладу відділення лапароскопічних та малоінвазивних хірургічних втручань обласної лікарні. Середня тривалість лікування оперованих — один—три дні, зокрема після лапароскопічної холецистектомії —приблизно один—два дні, що в три—чотири рази менше від тривалості лікування таких пацієнтів у загальнохірургічних стаціонарах. Застосування новітніх технологій лише в цьому відділенні дало можливість заощаджувати щороку майже 700—800 тисяч гривень.

— Ми ніколи не цураємося переймати досвід інших, вчитися у своїх колег. Скажімо, хірурги із центру серцево-судинної хірургії обласної лікарні пройшли стажування в Москві, Інституті серцево-судинної хірургії АМНУ в Києві. Але нам теж є чим поділитися з колегами, чи не тому в окремих відділеннях обласної клінічної лікарні та обласному клінічному лікувально-діагностичному центрі імені Віктора Поліщука (а він один з кращих в Україні) діють кафедри та філіали кафедр Тернопільської державної медичної академії та Київської державної медичної академії післядипломної освіти.

В опіковому центрі вдається виліковувати хворих навіть із 80 відсотками термічного ураження шкіри, як майже і всіх хворих з 50—60 відсотками опіків. Тут запроваджено методику закриття опікової поверхні ксенотрансплантантом шкіри. Це зменшує період лікування хворих і набагато знижує витрати на лікування.

В обласному клінічному лікувально-діагностичному центрі діє україно-американський центр діагностики вроджених вад розвитку, тобто кожну дитину з вродженою вадою занесено до банку даних, її лікують за методиками провідних фахівців штату Алабама (США). Цей проект в нашій області запроваджено за підтримки Міністерства охорони здоров’я України.

— Ми самі плекаємо середній медичний персонал. На Рівненщині його готують Дубнівське, Костопільське, Рокитнівське медичні училища, Рівненський базовий медичний коледж. Маємо низку угод з вузами на підготовку лікарів, яких бракує хіба що в селах північних, так званих чорнобильських районів. У питанні підвищення кваліфікації лікарських кадрів плідно співпрацюємо з Київською державною медичною академією післядипломної освіти ім. Шупика МОЗ України, Тернопільською державною медичною академією.

У медичних закладах області працюють три доктори медичних наук, 48 кандидатів медичних наук, 38 заслужених лікарів України, понад 60 відсотків лікарів вищої та першої кваліфікаційних категорій. Тобто, лікувати є кому.

— Нам на місцях належить ще багато зробити, щоб поліпшити якість медичного обслуговування. Цю мету, зрештою, переслідують оголошені головою облдержадміністрації роки охорони здоров’я. Перші ластівки не забарилися: у результаті перепрофілювання ФАПів за останні три роки кількість сільських амбулаторій з 56 зросла до 78, відкрито ФАПи нового типу в селах Лісове Рокитнівського та Мости Здолбунівського районів. Значну увагу приділяємо підтриманню матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, впровадженню сучасних будівельних та енергозберігаючих технологій, що дає можливість економити кошти на комунальних послугах.

За останні роки прийнято кілька законодавчих актів, програм, наказів МОЗ, спрямованих на поліпшення надання медичної допомоги саме сільському населенню та зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я на селі. Але будь-які програми потребують фінансування. Щоб кошти використовувалися раціонально, на мою думку, слід продовжити практику централізованих закупівель транспорту, медобладнання для таких закладів.

— Я зрозумів, що ви маєте на увазі. Я з вами згоден, що грубість і байдужість — несумісні риси для медичного працівника. З такими ми боремося, і це поодинокі випадки. Переважна більшість медиків —професіонали, віддані своїй справі.

Підсумовуючи нашу розмову, хочу сказати, що в медицині справді ще є чимало проблем. Але розв`язувати їх набагато легше, коли є розуміння і підтримка влади. А вона є. Тож не сумніваюся, що в області вдасться ще чимало зробити для поліпшення рівня надання медичної допомоги.

Рівненська область.