У свідомості німців Польща все ще залишається відсталою країною, яка стоїть на нижчому, аніж Німеччина, щаблі розвитку. Поляки, в свою чергу, так само зверхньо дивляться на Україну. І навпаки: поляки і Польща мають позитивний імідж серед українців, а німці й Німеччина — серед поляків. Ці засновані на даних соціологічних опитувань висновки було оприлюднено на семінарі «Засоби масової інформації як каталізатор україно-польських відносин», організованому Фондом Фрідріха Еберта. Дослідження на тему «Що поляки думають про українців» презентував соціолог польського Інституту громадських справ Матеус Фалковський.
З дослідження, на жаль, виходить, що нічого хорошого поляки про нас не думають. Типовим українцем є для них несолідна людина, якій не можна довіряти. Українців у Польщі відносять до відсталого народу, що полюбляє, до того ж, зловживати алкоголем (щодо останнього, то, щоправда, поляки досить критично оцінюють і себе). Одне слово, невеселий шаблон нереформованого, загарбаного мафією Сходу.
Звичайно, велику роль у сприйнятті одного народу іншим відіграють мас-медіа. Польські соціологи дослідили, що ті поляки, хто бував в Україні, ставляться до нас набагато краще, аніж ті, хто ніколи не бував, а лише черпав інформацію зі ЗМІ. Загалом, антипатію до українців відчувають 34% поляків, тоді як симпатію — 23%. Цікаво, що стосовно німців ці цифри становлять 24 та 70 відсотків відповідно. Водночас експерт з мас-медіа Богуміла Бердиховська переконана: «Україна є малоцікавою країною для пересічного поляка».
Редактор україномовної редакції польського радіо Анджей Рибаулт вважає, що тут є вина й польських журналістів: мас-медіа, що орієнтовані лише на скандальну й негативну інформацію, мало турбує, який імідж вони створюють Україні. Та й діють не завжди етично. Скажімо, коли мусувалася тема цвинтаря «орлят», то було представлено лише одну, польську, точку зору.
Не надто відмінною є ситуація з присутністю «польської» тематики в українських ЗМІ. Ті самі негативно-сенсаційні новини й коментарі, а якщо щось позитивно-нейтральне, то це, як правило, офіційні зустрічі чи візити.
Як виправити ситуацію й наблизити два народи до глибшого й чутливішого розуміння проблем один одного — готових рецептів тут не дасть ніхто. Проте за будь-якого рецепту преса може відігравати величезну роль. І в Польщі, і у нас потрібна широка дискусія з розвитку двосторонніх відносин, а не лише відеокадри офіційних потисків рук.
