Реформування суспільства заторкнуло широкий загал. Актуальними є, зокрема, адміністративні перетворення. Точка зору, яку ми представляємо нижче, може бути спірною. Однак автор, і це відчувається, щиро бажає змін.

Проведення державної регіональної політики надзвичайно важливе в сучасних умовах розбудови держави. Головною метою її має стати розв`язання соціально-економічних проблем населення території, які останнім часом загострилися.

Пріоритетні напрями державної регіональної політики — це збільшення національного багатства країни завдяки ефективному використанню природних і трудових ресурсів, науково-технічного потенціалу кожного регіону, досягнення тісного співробітництва між ними; вирівнювання економічного та зближення соціального розвитку регіонів шляхом надання технічної і фінансової підтримки відсталим територіям.

Конче потрібно переглянути межі адміністративних районів. Враховуючи соціально-економічний розвиток території, площу, населення — у межах 175—200 тис. осіб — утворити великі земельні райони з прямим виходом на столицю держави — місто Київ у питаннях фінансових взаємовідносин. Водночас підлягають ліквідації нині діючі області, утворюються 10—12 земель, економіка яких буде тісно взаємопов’язана.

Певної практики в укрупненні окремих видів господарської діяльності вже набуто. Тому розтягувати проведення адміністративної реформи на десятиріччя не слід, а протягом п`яти—семи років необхідно провести трансформацію адміністративно-територіальної одиниці середньої ланки — земельний район та вищої ланки — земля на основі збереження конституційної триланковості.

Автономна Республіка Крим залишається невід’ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішуватиме питання, що належать до її відання. Вона також підлягатиме поділу на земельні райони республіки. Міста Київ та Севастополь повинні мати спеціальний статус, який визначатиметься законами України.

З метою представлення інтересів регіонів на загальнодержавному рівні формується двопалатний парламент.

Верхня палата — Рада регіонів — складатиметься з 75 депутатів (по 5 представників, обраних від регіонів), та 225 депутатів у нижній палаті — Раді народних депутатів Верховної Ради України, обраних по одномандатних округах, утворених з приблизно рівною кількістю виборців.

Удосконалення організації влади на рівні земель та районів здійснюватиметься шляхом реформування інститутів регіонального управління. Змінюються функції обласних та районих рад, які трансформуються в органи регіонального самоуправління. Ради земель та районні ради обиратимуть відповідно голову Ради з числа депутатів, який водночас очолюватиме її виконавчий орган. Державні адміністрації земель та районні державні адміністрації здійснюватимуть державні контрольно-наглядові функції за діяльністю органів регіонального самоуправління та місцевого самоврядування, а також територіальними органами міністерств, державних комітетів, департаментів та інших центральних відомств.

Розвиток місцевого самоврядування здійснюватиметься в напрямі укрупнення територіальних громад шляхом об’єднання низових адміністративно-територіальних одиниць. Та базовою основою на місці сільської ради стає сільський округ. Він об’єднуватиме певну кількість населених пунктів, і його розміри будуть оптимальні тоді, коли досягатиметься фінансова самоокупність округу. Враховуючи надзвичайно важкий фінансовий стан із взаємовідносин з бюджетом підприємств агропромислового комплексу, що нині реформуються, визначити оптимальну самоокупність важко. Водночас практика чотирьох—п`яти попередніх років підтверджує, що це буде від трьох до п`яти теперішніх сільських рад. Тут також важливо врахувати людський, територіальний, господарський чинники під час їхнього створення.

У сільських округах, куди входитимуть земельні райони, виконавчу владу представлятиме адміністрація округу, а місцеве самоврядування в населених пунктах — сільські старости. Голову сільського округу і сільських старост обиратиме населення відповідної території. Виконавчим органом місцевого самоврядування на рівні сільського округу буде виконавчий комітет ради округу. Рішення про створення виконавчого комітету приймає рада депутатів сільського округу. До складу виконавчого комітету округу входитимуть голова сільського округу, сільські старости, керуючий справами виконавчого комітету та керівники відділів.

Необхідно провести формування власності регіонів та територіальних громад, спільної власності територіальних громад на базі державної та комунальної власності. Реформується бюджетна система та міжбюджетні відносини відповідно до реальних потреб регіонів та органів місцевого самоврядування, запроваджується система фінансового вирівнювання, яка базується на об’єктивних критеріях, державних мінімальних соціальних нормативах, що гарантовано забезпечуються бюджетними коштами на всій території країни.

Потрібно зацікавити органи регіонального управління та місцевого самоврядування у зміцненні доходної бази місцевих бюджетів шляхом закріплення за місцевими бюджетами на довгостроковій основі часток загальнодержавних податків і трансферів, започаткувати довготермінове бюджетне планування. Слід розвивати систему місцевих податків та збільшувати їх частку в загальних надходженнях до місцевого бюджету.

Законодавче забезпечення реалізації державної регіональної політики здійснюватиметься указами Президента України та законами України, ухваленими Верховною Радою України.

Проведення радикальної економічної реформи на регіональному рівні дасть можливість економити значні кошти, скоротити зайві ланки в системі управління, штатну чисельність державних службовців органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, сформовану для роботи в умовах жорсткої адміністративної системи і не пристосованої до роботи в умовах ринкової економіки.

Анатолій ТИМОШЕЙКО,голова Радивилівської райради, політолог.

Рівненська область.