Учень дивився уважно і вочевидь чекав якогось підступу. Цікаво, чи зможе високий гість управитися з з поставленим перед ним завданням, яке хлопчина явно вважав дитячим, чи допустить збій? Дівчинка, котра стояла поруч, від цікавості навіть кінчик язика висунула: буде що розповісти сьогодні подружкам! А голова обласної ради Віктор Тихонов старанно гнав курсор екраном в потрібне місце. Адже не плохувати ж перед підростаючим поколінням! Ось і доводиться приборкувати неслухняну мишку. Це нинішні школярі з комп’ютером «на ти», а тут спробуй не осоромитися...

«Електронної кваліфікації» Віктор Миколайович мав досить. І хоча аплодисментів він цього разу не почув — ті, що зібралися в Будинку творчості юнацтва, поводилися скромно, але серед білокуракинських комп’ютерних геніїв про нього, певно, ще довго говоритимуть. Схоже, з вдячністю. Бо перш ніж приступити до виконання поставленого перед ним завдання, він урочисто оголосив:

— Комп’ютерний клас Будинку творчості під’єднано до Інтернету. І рік можна користуватися можливостями всесвітньої мережі безплатно...

Власне, главу представницької влади області білокуракинці бачать досить часто. Другий термін поспіль (п’ятий рік уже!) Віктор Тихонов представляє їхні інтереси в обласній раді як депутат, якому тутешні виборці виявили свою довіру. І тому відрізняє цей район з-поміж інших — приїжджає регулярно. І зазвичай не з порожніми руками.

У фойє Будинку творчості навіть дискусія виникла: чи багато ще шкіл району мають сьогодні комп’ютерні класи? З’ясувалося, що близько половини. Але учбові заклади з найбільшою кількістю учнів сучасну техніку вже мають. Для них комп’ютеризація не фікція, коли одна-дві машини стоять у кабінетах керівництва, а реальність — від десятка «компів» і вище. Справа тепер за тими школами, де не так багато хлопчиків та дівчаток. Але й у них усе необхідне буде — по п’ять комп’ютерів твердо обіцяно і отримати їх можна буде найближчим часом!

— Ну, а потім, дивись, розбагатіємо... 

Віктор Миколайович перевів дух, дав можливість слухачам оцінити перспективу і ще раз добрим словом згадати керівника луганської дирекції «Укртелекому» Юрія Чернуху — саме він щедро обдарував білокуракинців безплатним Інтернетом. До речі, Юрій Іванович — теж депутат облради від Білокуракинського району. І користуватися найсучаснішими можливостями зв’язку — це навіть не в усіх містах області є, у селищі можна — найсучасніша цифрова АТС це робить можливим! Вона теж з’явилася раніше, ніж в інших місцях.

— Я завжди вважав, що обласних начальників треба висувати депутатами у сільські райони! — підбив підсумок голова обласної ради, ще раз повторив власну думку, котру висловлював як один із принципів своєї роботи. — Хай потурбуються про селян! 

Селяни не заперечували — нехай! До того ж не тільки дорослі, а й діти. З ними гості з обласного центру спілкувалися в приміщенні районної бібліотеки.

— У нас багато проблем... — традиційно почала місцева завідувачка Любов Зінченко. — Меблі старі, ремонт потрібен, але головне — дітям доводиться в чергу записуватися протягом навчального року, щоб отримати потрібну книжку! Читачів тисяча, а запропонувати їм часто нема чого. Дорослі не в кращому становищі. Це лише так кажуть, що читати — собі на благо... А якщо нічого читати? Вісім років не поповнюється бібліотечний фонд! Але цей день, схоже, став переломним.

— Створено та діє благодійний фонд «На крилах добра», — повідомив відомий луганський підприємець Олександр Мілай. Він теж депутат обласної ради. І також — від Білокуракиного. — Ми маємо намір поповнити всі бібліотеки району. Сьогодні передаємо вам 256 томів 40 авторів. Це здебільшого класика... Те, що потрібно, щоб пізнати свою країну. А вcього літератури вже закуплено на 100 тисяч гривень.

Сума вражає... Під схвальний шумок симпатична пара молодшого шкільного віку відразу вручила два читацькі квитки — Віктору Тихонову та Олександру Мілаю. Щоб бували в бібліотеці частіше. А як сувенір — шикарний паперовий кораблик, що розпустив вітрила.

— Цікава річ... — показував супутникам біля виходу подарунок дітлахів глава луганської дирекції банку «Аваль». І одразу розсміявся: кмітливі школярі зробили з кораблика нагадування . На вітрилах написано те, що їм потрібно, — цікаві книжки та журнали, нові меблі, кольоровий телевізор. Тепер як відмовишся?