Спостережливі люди помітили, що на порозі осені деякі представники фауни стають млявими й часто відлежуються на сонячних місцях. Таке трапляється перед впаданням у зимову сплячку. Особливо це стосується гадюк, вужів та ящірок. Вони, ніби змовившись, ураз окуповують старі пні, повалені дерева, скелі, камені, що стирчать із землі, й незворушно лежать, не реагуючи навіть на появу людини. На цей період плазуни втрачають рухливість. То починає на них магічно діяти сон. А перед цим вони напрочуд активні і весь час полюють. Наступає такий біоритм, коли кожен звір, птах чи риба мусить подбати про жировий запас для свого організму. Без нього вони не переживуть зиму. Зверніть увагу, як нарощує протягом осені свій курдюк вівця. Це теж запобіжний захід. Худому важко боротися з холоднечею. У вересні помітну активність виявляють їжачки. Вони весь час у русі. Їх можна побачити під старими грушами-дичками, з яких градом сипляться соковиті плоди. Звірки кумедно качаються по землі, наколюючи на свої голки дари природи. Їдять вони в цей час багато, бо є в цьому нагальна потреба. На спині в їжачка має з’явитися жировий запас. Тому він, сердега, так багато трудиться.
Коли жирову комору поповнено, звірі починають відпочивати. Зазвичай на осонні. Сонячні ванни їм перед заляганням украй потрібні. Ультрафіолет цілюще діє на організм, а оздоровленим безпечніше засинати.
Цю ящірку я сфотографував на березі Дністра, що прилягає до мого села Вікно в Заставнівському районі. Вона вмостилася на старому березовому пні, який щедро освітлювало скупе осіннє сонце. На людину з фотоапаратом майже не реагувала. Тільки кліпала, коли спрацьовував спалах. Через тиждень-другий ящірка поповзе до своєї нірки й засне. Зиму вона зустрічає в цілковитій готовності — про це свідчить її сита, самовдоволена зовнішність. Я бажаю їй спокійної сплячки. Бо популяція ящірок на Буковині дуже збідніла внаслідок суцільного розорювання земель. Тепер поступово відроджується, оскільки стало більше громадських пасовищ, сінокосів, де ящірки споконвіку проживали.
