Обороноздатність і, власне, безпеку наших Збройних Сил після кількох фатальних подій піддають сумніву не лише в українському, а й у світовому соціумі. Недаремно кажуть: скупий платить двічі. От ми й розплачуємося за скупість держказни щодо війська.
На жаль, і на наступний рік нема жодних гарантій, що військова техніка не підведе. Адже на закупівлю нової та модернізацію старої коштів у проекті держбюджету на 2003 рік не передбачено.
За словами держсекретаря Міністерства оборони України Олександра Олійника, фінансів вистачить хіба що на грошову винагороду особового складу. Інакше кажучи — ця сума армійцям лише на харчування.
Минулого року під час обговорення головного фінансового закону на цей рік у контексті оголошеної боротьби зі світовим тероризмом вітчизняне оборонне відомство логічно розраховувало на стовідсоткове фінансове задоволення своїх потреб з боку головного спонсора — держбюджету. І даремно. На оборону в фінансовому законі передбачено 3 млрд. 359 млн. грн., а це лише 70 відсотків від мінімальної потреби Збройних Сил України.
Яким чином і на які кошти проводити військову реформу, підтримувати обороноздатність, здійснювати соціальний захист військовиків? На це риторичне запитання можна знайти лише риторичну відповідь. Хоча ще задовго до обговорення у парламенті бюджету Президент затвердив пропозицію Міністерства оборони України, згідно з якою плановано було поступово (до 2005 року) вийти на фінансування потреб армії в розмірі не менш як 3 відсотки від ВВП, як це передбачено Законом «Про оборону». В поточному році цей відсоток становить лише 1,32.
А щодо поповнення і модернізації технічного арсеналу ВС України, то згідно з бюджетом-2002 це питання наші військовики мають розв’язувати самотужки. Бо ще 1997 року військове відомство, до речі, з власної ініціативи, розробило і втілило в життя Концепцію економічної і господарської діяльності ЗСУ. За цей час армійці довели, що цілком можуть заробляти самі, тому й було наказано їм нинішнього року отримати мільярд (!) гривень цією діяльністю і витратити його на закупівлю техніки і озброєння, на фінансування науково-дослідних і конструкторських робіт.
Після скнилівської трагедії можновладці країни зійшлися на думці, що фінансування війська потребує особливої уваги. Про це заявив Президент України. Ця тема обговорювалася на спеціальному засіданні Ради з національної безпеки та оборони. В результаті в проекті держбюджету-2003 ця задекларована політика жодним чином не відбилася.