«Голос України» продовжує вивчати думки читачів щодо законодавчої діяльності Верховної Ради. Нагадаємо: наші власні кореспонденти у регіонах України просять відповісти передплатників газети на два запитання:
1. Який найважливіший закон прийняла Верховна Рада останнім часом?
2. Який найважливіший закон ВР повинна прийняти найближчим часом?
Цього разу опитування проводилося в Автономній Республіці Крим, Житомирській, Кіровоградській та Луганській областях.
Як свідчать результати моніторингу, наші громадяни не вельми політизовані і не дуже стежать за змінами у законодавстві. Такого висновку доходиш передусім через значну кількість читачів, які або не знають жодного закону, прийнятого за останній рік Верховною Радою, або називають ті, що прийнято ще на зорі становлення незалежності нашої держави, або ті, над якими триває робота у парламенті четвертого скликання.
Показово: кількість тих, що не змогли назвати жодного закону, прийнятого народними депутатами за останній час у різних регіонах, коливається від 11 (у Кіровоградській області) до 20 відсотків (у Луганській). У середньому ж не назвали бодай одного найважливішого — з точки зору читачів — закону близько 15 відсотків наших читачів.
Понад 55 відсотків зазначили такі важливі законодавчі акти, як Конституція України (нагадаємо її прийняли 28 червня 1996 року), про засоби масової інформації, про освіту, про боротьбу з корупцією та низку інших, прийнятих ще народними обранцями першого і другого скликань.
1. Респонденти, які змогли дати точнішу відповідь на перше запитання, — близько третини — на перше місце поставили Земельний кодекс. І в цьому нічого дивного. Бо одні вважають цей документ панацеєю від усіх проблем у сільському господарстві, другі —що продаж землі обернеться закріпаченням селянина і втратою незалежності нашої держави. (Проте подібні думки висловила значна меншість із тих респондентів, які назвали передусім Земельний кодекс. Переважна більшість усе-таки переконана, що власність на землю дасть можливість заново сформувати виробничі відносини на землі, зацікавить селянина до високопродуктивної праці.)
Позитивним кроком у формуванні цивілізованої правової системи нашої держави п’ять відсотків опитаних назвали прийняття нового Кримінального кодексу разом із законом про судоустрій. Вони висловлюють сподівання, що це дасть можливість грунтовніше захищати права громадян від свавілля чиновників та місцевих «князьків», які не гребують нічим, дбаючи винятково про власні інтереси.
Власне, ця думка — про посилення можливостей захисту прав громадян — лунала і у відповідях на друге запитання нашої анкети. І це не дивно, оскільки нашим кореспондентам часто-густо доводиться виїжджати у регіони на прохання читачів, які шукають захисту своїх прав у нашої газети.
2. Щоправда, безумовним лідером очікування наших читачів є податкова реформа. Напевне, розмови про те, що вкрай необхідно прийняти новий Податковий кодекс, уже встигли набити оскому в багатьох, і не лише політиків чи бізнесменів. Тим паче чинне фіскальне законодавство, особливо щодо оподаткування заробітної плати, гальмує будь-яке прагнення громадян до чесних прозорих заробітків. Отож дві третини опитаних переконані, що нинішній склад Верховної Ради повинен перейти від розмов до діла і вже до кінця поточного року, нарешті, прийняти Податковий кодекс.
Ще одна проблема, яка, на думку 20 відсотків респондентів, має бути законодавчо вирішена найближчим часом, — підтримка і сприяння розвиткові малого й середнього бізнесу.
Понад 15 відсотків очікує, що народні обранці нинішнього скликання приймуть закон, за яким мінімальна зарплата була б не нижчою законодавчо визначеного прожиткового рівня.
Серед першочергових законопроектів, яких очікують наші громадяни, називали реформу політичної системи (цього прагне кожен десятий опитуваний), а також закони про імпічмент Президенту (близько 7 відсотків опитаних), про повернення заощаджень, про вибори на пропорційній основі. Чекають респонденти і внесення змін у законодавство про місцеве самоврядування, про підтримку вітчизняного книговидавництва, реформу Збройних Сил України та деякі інші.
