Мешканці військових містечок уже змирилися з тим, що політики зазвичай згадують про них лише під час виборних кампаній. А тому приїзд групи депутатів Верховної Ради — членів фракції політичних партій промисловців і підприємців України та «Трудової України» — до загубленого в чернігівських лісах Гончарівського, де розквартирована перша окрема танкова бригада Північного оперативного командування Сухопутних військ, став справжньою подією, про яку ще довго згадуватимуть у солдатських казармах і офіцерських родинах.

Бо цього разу відомі в Україні політики, серед яких були керівник фракції С. Тігіпко, народні депутати — колишній Міністр оборони України генерал армії О. Кузьмук, генерал-полковник Д. Рудковський, І. Шаров, А. Деркач, М. Оніщук, В. Веретенников, С. Довгий, Н. Мхітарян, А. Раханський, С. Буряк та інші — приїхали не агітувати, а уважно вислухати військових, на місці ознайомитися із соціальними проблемами містечка, в якому мешкає понад три тисячі цивільних громадян — членів офіцерських родин.
У гарнізонному Будинку культури, де і проходила зустріч, не було вільних місць. Окрім солдатів і офіцерів, сюди прийшло чимало жінок. Майже всі вони не мають можливості працевлаштування. І якщо за радянських часів дружини військових клали на вівтар родинного щастя професійну кар’єру, мирилися з цим, бо навіть лейтенантської зарплати цілком вистачало на все необхідне, то сьогодні проблема жіночого безробіття постала особливо гостро. Бідність оселилася в тутешніх квартирах.
Від недостатнього фінансування армійських потреб давно потерпає вся соціальна сфера закритих містечок. Скажімо, у Гончарівському 620 дітей змушені навчатися у дві зміни в переповненій середній школі. Єдиний у містечку дитячий садок мав закритися на початку жовтня через дірявий дах — на ремонт немає коштів.
Знаючи це, депутати не обмежилися оглядом військової бази, відвіданням полігону, де проходили навчання особового складу. Розподілившись на групи, вони побували всюди — в медсанчастині, середній школі, дитячому садочку, в майстернях побутового обслуговування і в солдатській їдальні.
Оскільки візит народних обранців відбувався напередодні Дня танкіста, то, як і годиться, гості привезли з собою подарунки. І треба було бачити солдатів, які обідали за одним столом з колишнім Міністром оборони України, з відомими політиками. Радістю світилися й очі військових лікарів, які приймали привезену зі столиці найсучаснішу карету швидкої допомоги. Крім неї, медсанчастина танкової бригади отримала в дарунок від депутатів так необхідне тут медичне обладнання і ліки.
Вихованцям гарнізонного дитсадка депутати вручили телевізор і відеомагнітофон з багатою відеотекою мультфільмів, іграшки і канцелярське приладдя. Гості твердо пообіцяли вихователям і дітлахам, що зроблять усе, аби садочок не закрили. За кілька тижнів на ньому буде новий дах.
Школярі також одержали подарунки — бібліотеку підручників та музичний центр. Під час зустрічі з учителями місцевої школи з’ясувалося, що діти військовослужбовців вивчають інформатику без елементарної практики. Комп’ютерний клас школи налічує лише три машини, та й ті непрацюючі. Ця обставина спонукала депутатів взяти школу під свою опіку, облаштувати її впродовж першої чверті комп’ютерним класом і необхідними комунікаціями для роботи в Інтернеті. Депутати клопотатимуть про надання школі статусу гімназії, а також про фінансування добудови шкільних приміщень.
І все-таки домінантою зустрічі були військові питання, актуальні, і для першої окремої танкової бригади, і для Збройних Сил України. «Для нас надзвичайно важливо розібратися в тому, що і як слід робити сьогодні, аби кардинально змінити ситуацію в Збройних Силах України», — наголошував керівник фракції Сергій Тігіпко.
Сьогодні, вважає він, є багато охочих критикувати армію. Проте армійські негаразди треба не заговорювати, а вирішувати, в тому числі і на законодавчому рівні. Фракція промисловців і підприємців і «Трудової України», за словами С. Тігіпка, обстоюватиме якнайшвидше прийняття закону про цивільний контроль за діяльністю Збройних Сил України, ініціюватиме і підтримуватиме інші законопроекти, спрямовані на якнайшвидше розв’язання соціальних проблем військовослужбовців.