Період між двома сплесками опозиційної активності — з 16 по 24 вересня — характеризувався ще кількома важливими подіями. Той, хто у вихідні дивився телебачення, вже знає, що їх нарекли сенсаційними. Але спочатку про подію звичайну.
Антипрезидентські акції опозиційних сил Леонід Кучма охарактеризував як «наявність демократії в Україні». Що він і привітав. У цій ситуації для глави держави залишається відкритим лише «питання моралі»: на вулицю людей вивели колишні Прем’єр-міністр, віце-прем’єр і Голова Верховної Ради, які перебували при владі, «коли ситуація була гіршою». А нині «вулиця» бунтує на «тлі економічного поліпшення, збільшення зарплат і пенсій».
Що ж. Тонке питання моралі завжди відзначається складністю. Тому не дивно, що той, хто бере участь в акціях протесту або відважно підтримує їх подумки, міг заплутатись у ситуації і відгукнутися на заклик «колишніх». Хоча б тому, що запам’ятав, кому має дякувати за перелом у зарплатах і пенсіях. А з приводу економічного поліпшення, то голова парламентського Комітету з питань бюджету Петро Порошенко, який хоч і належить до «Нашої України», але в затятій прихильності до опозиції не помічений, узагалі заявив недавно, що «попри переможні реляції чинного уряду про економічне зростання держбюджет цього року виконується незадовільно, є небезпечні тенденції до погіршення ситуації».
Припустимо, влада має рацію, коли минулого тижня оприлюднила через ЗМІ «бажання більшості народу»: країні потрібна стабільність, а не революції. Припустимо, й опозиція має рацію, коли на перманентних мітингах закликала не до взяття вокзалів і телеграфів, а розкривала суть нинішньої стабільності, коли все «спокійно», бо «владу і народ розділяє глибока прірва». Але знову ж таки відкритим залишається невелике питання. Чи здатна нинішня влада змінитися і виконати революційну обіцянку: підвищити ефективність своїх дій не заради власного захисту, а заради захисту інтересів народу? Чи здатна опозиція — припустимо, потенційна завтрашня влада — змінити ситуацію, коли сьогодні її обіграють на політичному полі все ще сильніші противники? Відсутність обгрунтованої і чіткої відповіді на ці запитання впливає на млявість суспільства більше, ніж «нічні операції».
А тепер про сенсаційні події. Напевно, ніхто не здивується, що в їх епіцентр потрапили лідери об’єднаних сил опозиції. Минулого тижня ГПУ скерувала до суду першу справу, пов’язану з діяльністю ЄЕСУ, — корпорація, очолювана свого часу Юлією Тимошенко, звинувачується за цілим «букетом» статей Кримінального кодексу. А поки суд та справа, наївні прихильники «незламної Юлі» мають на вибір теми: що їм більше подобається — гасло «Геть!» чи процес прокручування в голові «поцуплених» сум. Не легше і простодушним симпатикам Олександра Мороза. «Перехват» розмови про начебто (де слово «начебто» не розшифрувалося через шумові перешкоди) його причетність до зникнення Георгія Гонгадзе виявився дуже вчасним. Прошита сенсація, щоправда, не справила належного враження: надто грубий рубець, але народ зацікавила. А коментар з цього приводу заступника Генпрокурора п. Шокіна додав таємничості: ми не відкидаємо жодної версії. І знову задача на політичну кмітливість для багатьох голів...
Петро Симоненко в телефонних розмовах і статтях ККУ не фігурує. Принаймні поки що. Його просто «підвів» віковий ценз демонстрантів у «червоних» колонах. У теле- й газетних звітах зазначено: тут зібралися люди похилого віку. І все зрозуміло.
І все ж найскладніша ситуація в Ющенка — також у межах «сенсації». Спочатку колишній прем’єр підписав рішуче звернення мітингу і начебто спалив за собою мости. А потім почав будувати пором — для діалогу з владою. Після нічних подій у наметах весла знову сушилися, і діалог змінився пристрасним «посвяченням» владі. Потім знову на «палубі» мокро — «нашоукраїнець» у пошуках «постійно діючого «круглого столу» всіх політичних сил» і конструктивної більшості... Від такого «плавання» — голова обертом навіть у найпалкіших прихильників. Здається, це той випадок, коли прокурорські і медійні «послуги» зайві.
Чим закінчиться нинішня акція, ще невідомо. Політична арифметика на тлі сенсацій перетворюється на алгебру.
