Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на прохання журналістів прокоментував останні політичні події в державі.
— Як ви оцінюєте акції протесту опозиції, проведені 16 вересня?
— Право кожної людини, громадських організацій, політиків і політичних сил на публічне оприлюднення своїх позицій має бути гарантоване. Й вони повинні мати можливість реалізувати це право. Водночас право має супроводжуватися відповідальністю. Усвідомлення права та відповідальності буде свідченням того, що ми розвиваємося нормальним демократичним шляхом. Це право реалізували учасники акції «Повстань, Україно!», незважаючи на рішення суду, згідно з яким було визначено для того інше місце. Акцію провели мирно і спокійно. Вночі, як відомо, намети зняли. Представники опозиції кажуть, що від цього постраждали люди, що це було зроблено насильницьким шляхом. А органи правопорядку, представники силових структур стверджують, що все відбулося в межах чинного законодавства і ніхто не постраждав.
Міністр внутрішніх справ офіційно дав відповідь, що до закладів охорони здоров’я ніхто з цього приводу не звертався. На засіданні погоджувальної ради депутати визначилися, що Верховна Рада прийме відповідне звернення, в якому висловить своє занепокоєння і позицію, щоб звільнити людей, затриманих під час знесення наметів.
Загалом я ставлюся до останніх подій спокійно: головне, щоб мир і безпеку було забезпечено не лише тим, хто бере участь у акціях протесту, а й гарантувати права людей, які проживають і працюють у столиці. Водночас, на моє переконання, нам треба дивитися глибше на процеси, які відбуваються в Україні. Сьогодні Україна вимучена словами. По-друге, в нашій державі дехто намагається проводити неоголошену війну. І третє — у нас приймають дуже багато рішень, які свідчать про безвідповідальність. І цей синдром безвідповідальності найбільше загрожує державі Україна. Але, прагнучи великих потрясінь, можна втратити й Україну.
Усі проблеми можна і потрібно вирішувати шляхом діалогу. Не можна, з одного боку, закликати до діалогу, а з другого — цим нехтувати. А потім знову говорити про діалог. Я не оспорюю право на мітинги і походи. Але не розумію тих політиків і політичних сил, які декларують, що треба все вирішувати шляхом переговорів, і водночас руйнують саму можливість таких переговорів. Нам треба зробити відповідальні висновки.
— Якою має бути реакція Верховної Ради на останні політичні події в Україні?
— Верховна Рада, як центр політичного життя, не може не відреагувати на ці події. Очевидно, про це йтиметься на пленарному засіданні наступного вівторка. Однак не можна, щоб Верховна Рада виступала каталізатором напруженості в суспільстві. Парламент не приймав рішення про проведення акцій, а тепер намагаються цю проблему перекласти на Верховну Раду. Потрібен виважений, спокійний підхід.
— Чи реальна заява лідерів п’яти фракцій про початок утворення парламентської більшості?
— Це не крок до більшості, хоча можна вважати, що зроблено півкроку до формування більшості в новій конфігурації. Це заява про наміри. А для того, щоб наміри перетворилися в дію, потрібна копітка робота, в основі якої — домовленості і загальнодержавні, загальнополітичні, загальнонародні інтереси.
Записала Юліана ШЕВЧУК.
