ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» імені Кузьмина», як одне з найпродуктивніших підприємств країни, звернулося до уряду з пропозицією провести у Запоріжжі нараду з питань промислової безпеки. Але чи вийде розмова про безпеку конструктивною? Адже не всі стратегічні підприємства, які закликають до обговорення, вже вийшли з фінансової кризи.

Бажання колективу одержати комплексну національну програму з посилення заходів безпеки на промислових об’єктах цілком зрозуміле. До цього підштовхують не лише трагічні події, які сталися минулого вересня у Сполучених Штатах, а й хронічне недофінансування таких заходів на підприємствах України. А воно спричинене або дефіцитом коштів, або небажанням їх вкладати у власну безпеку. В нашому випадку нестача грошей є первинною, чи на «Дніпроспецсталі» думають інакше?

Так само. І такого висновку тут дійшли, схоже, задовго до кризи галузі 2001 року. Її спричинили падіння цін на металопродукцію на світових ринках і низка антидемпінгових розслідувань. Але навіть за незадовільної кон’юнктури на світовому ринку «Дніпроспецсталь» нарощувала випуск високоліквідної продукції з великою часткою доданої вартості, не припиняла оновлювати основні фонди. Під тиском зовнішніх обставин металургійні комбінати скорочували обсяги виробництва, а «Дніпроспецсталь» підвищувала продуктивність праці, поліпшуючи управління оборотним капіталом. І ось результат: якщо у 2001 році грошові кошти компанії оберталися за 108 днів, то в першому півріччі минулого року — за 67. Шкода, що теперішній ініціативі «Дніпроспецсталі» не передувало грунтовне вивчення досвіду цього підприємства з подолання фінансової кризи. Від неї і досі потерпають десятки наших металургійних підприємств! Хіба вивчення і поширення передового досвіду вже не цікавить керівників галузі?

Обсяги реалізації — 115 тисяч тонн продукції у першому півріччі цього року — засвідчили: важкі часи позаду. Компанія знову посідає чільне місце у когорті кращих експортерів і найбільших платників податків країни. Робітники «Дніпроспецсталі» знову одержують удвічі вищу заробітну плату, ніж у середньому по країні.

На інвестиції в будівництво цеху фінішної обробки металу, який не має аналогів у СНД, на монтаж пристрою «піч-ковш», на розвиток власної енергосистеми тут мають намір витратити цього року близько 12 мільйонів доларів. А ще сподіваються спорудити новий термогартівний агрегат за пропозиціями споживачів вартістю 5 мільйонів доларів і освоїти випуск титанової продукції. Одне слово, свій 70-літній ювілей, котрий святкуватимуть 10 жовтня, колектив «Дніпроспецсталі» зустріне неабиякими здобутками.

Деякі скептики пояснюють ці здобутки перевагами монопольного становища — мовляв, тільки «Дніпроспецсталь» за електродуговою технологією випускає продукцію з високоякісної сталі і сплавів. Справді, неіржавіючу, інструментальну, швидкоріжучу, шарикопідшипникову, конструкційну сталь і сплави на нікелевій основі використовують автомобільна, авіакосмічна, нафтохімічна, енергетична та інші галузі народного господарства — до 300 споживачів. Але це тільки додає плюсів підприємству, котре, долаючи дефіцит оборотних коштів, не «підставляє» своїх суміжників — мільйони робітників, інженерів, науковців з багатьох регіонів країни, ближнього і далекого зарубіжжя. І при цьому ще дбає про колективну безпеку. Адже попри втрачене і загублене за останні роки, Україні ще є що втрачати.