Бронзову скульптуру Гермеса виявила в давньому печерному місті Мангуп поблизу Бахчисарая археологічна експедиція Таврійського національного університету.
115-сантиметрову, 100-грамову сенсаційну знахідку, датовану І століттям нашої ери, розкопали на півтораметровій глибині біля резиденції князів у центральному кварталі середньовічних житлових будов поруч з оборонними укріпленнями і культовими спорудами.
Попередні наукові дослідження — а ведуть їх на Мангупі понад століття — дарували археологам зброю, натільні й настільні хрести, керамічний посуд, візантійські й турецькі монети епохи середньовіччя. Вирита статуетка належить до менш вивченого пізньоантичного періоду. Аналогічні скульптури Аполлона і Зевса знаходили в древньому святилищі на перевалі Гурзуфське сідло. Такі фігурки зазвичай бувають парними: античного бога торгівлі й прибутку Гермеса завжди супроводжувала богиня удачі Фортуна. За першим припущенням, скульптура Гермеса належала місцевому купцеві і свідчить про торгові зв’язки князівства Феодоро, яке входило до Київської Русі, з Візантією.
Прихильники іншої версії кажуть, що, як відомо, в ІV—V століттях в країнах Середземномор’я і на півострові панувало християнство, зображення язичницьких богів уже не робили. Тож, вірогідно, коли повз південне узбережжя півострова в 44 році нашої ери пропливало кілька римських суден, які поверталися з Боспору після придушення там потужного сепаратистського виступу місцевого царя Мітрідата VIII (як свідчить римський історик Корнелій Тацит), шторм прибив ті кораблі до берега, легіонерів, котрі допливли до суші, перебили місцеві мешканці, а майно розійшлося по руках.
Днями знахідку передадуть до фондів Кримського республіканського краєзнавчого музею.
Крим.
