«Ви просили відгукнутися з проблеми дотримання прав людини у селах і містечках. Відгукуюсь».
Так почав листа до редакції Микола Нога з Шостки. Він зізнався, що його зачепила «за живе» бездіяльність і беззубість столичної міліції щодо нахабних водіїв, які захопили тротуари і подвір’я. Про це йшлося в статті «З вухами, та не чують» («ГУ» від 21 червня цього року).
«Ми від Києва далеко, тому в нас ситуація ще гірша», — констатує Микола Петрович.
Перед виборами за згодою місцевої влади платну стоянку перенесли від ринку під вікна будинків по вулиці Горького. Мешканці не раз зверталися до виконкому, там обіцяли прибрати «подарунок», але машини як псували нерви і повітря, так і псують. До того ж на першому поверсі одного з будинків влаштували оптовий склад продтоварів, де вдень і вночі вантажать і розвантажують рефрижератори. Дзенькіт тари, ввімкнені двигуни, загазованість, розбиті вщент дороги — з цим неподобством вимушені миритися мешканці прилеглих будинків. А ще з власниками 40 металевих гаражів, встановлених, за твердженням автора листа, без дозволу навколо дитсадка № 15. Влада міста на скарги мешканців відреагувала, пише Нога, так: знайдіть, мовляв, тих власників, а ми вживемо заходів... Про реакцію міліціонерів на численні звернення з приводу явних порушень Правил дорожнього руху на вулицях Микола Петрович не повідомив. Певне, її не було, інакше люди не турбували б місцеву владу і газету Верховної Ради...
Не писали б в усі інстанції, волаючи захистити від свавілля власників автомобілів, і мешканці будинку 20 по вулиці Плеханова в Дніпропетровську. «Після численних скарг місцева влада з 1997 року бореться, схоже, не з порушниками, а з нами», — зазначає в листі до редакції Валентина Чуях, учасник Великої Вітчизняної війни. — Замість вжиття заходів керівництво управління житлового господарства міськради повідомило про... нашу заборгованість».
А вимагають мешканці одного — заборонити власникам авто влаштовувати стоянку на тротуарі і в подвір’ї будинку, в якому новоспечені господарі однієї з квартир без відповідного дозволу роблять перепланування з усіма зрозумілими наслідками.
У черговому листі до голови міста Івана Куличенка мешканці пишуть, що руйнувати є кому, а ремонтувати — нема. Розповідають про засилля безсовісних водіїв, що перегороджують проходи, заставили машинами дитячий майданчик.
«У відповідь отримуємо від комунальників відписки на кшталт: «Надіслано листа в ДАІ про встановлення відповідного знаку на подвір’ї будинку», — зазначає Валентина Андріївна. — А коли припиниться знущання?»
Про це з болем запитують і кияни з вулиць Златоустівської та Героїв Сталінграда. Саме про їхнє «красиве» життя йшлося у згаданому газетному матеріалі. «Що змінилося?» — цікавиться наш читач із Мелітополя Віктор Кучерявий, який мешкає у приватному секторі і, на щастя, не знає проблем з набридливими порушниками ПДР.
Анічогісінько. Автор нещодавно побував на столичних вулицях і ще раз переконався не тільки в беззубості працівників ЖЕКів, правоохоронних органів, а й районної влади. На вулиці Героїв Сталінграда біля платної стоянки, яка не дає спокою мешканцям будинків 59, 61, 63, зник відповідний знак про платні послуги. Але машини як ночували там, так і ночують. З їхніх господарів збирають кошти, але жодних умов (огорожа, освітлення, розмітка тощо) так і не створено.
— У чиїх кишенях осідають незаконні збори (дивіться відповідь п. Ламбуцького. — Авт.), з ким спритний господар ділиться легкою наживою? — це давно цікавить усіх киян, поблизу будинків яких відкрито платні майданчики.
До слова, хіба про них не знають пронозливі податківці? Чи пожежники з санітарними лікарями? Чи екологи, які часом надто гучно кричать про свою безкомпромісну боротьбу за чистоту довкілля... Хто з них бодай поставив питання руба про безладдя в зонах незаконного паркування на вулицях столиці чи тієї самої Шостки? Мовчать! Вибачте за здоровий інтерес: скільки коштує те мовчання?!
Депутати Київради мають намір прийняти рішення про примусову евакуацію та блокування коліс автомобілів, власники яких порушують правила руху чи парковки. Та вже сьогодні можна передбачити, хто насправді постраждає. Авто грошовитих навряд чи чіпатимуть (ті враз відкупляться), а ось нужденні, що не мають ні місця на автостоянках, ні гаражів, попобігають за міліціонерами, пооббивають пороги начальства, щоб забрати свого четвероногого коня після його евакуації... І вимушені будуть ті «коні» шукати стійла на платних стоянках, забезпечуючи тим самим сніданки з маслом-ікрою аморальним збирачам «податків».
Та ті здирники, вочевидь, не знають, як мешканці-страждальці можуть одномоментно навести порядок, якщо терпець увірветься. Я знаю три випадки, коли власники десятка машин не змогли виїхати з так званих платних стоянок. Вночі їхніх «коней» так побили (до того ж фактично на очах «охоронця» — збирача гривень, який не наважився чинити опір), що вони не змогли «піднятися» без техдопомоги.
А скільки пляшок, банок з фарбою летить з вікон на авто, що годинами кличуть господаря сигналізацією... Характерна деталь: ніхто з постраждалих не побіг в міліцію... Бо там нічим не допоможуть.
