Осінь — час платити борги, щоб мати тепло

— Василю Михайловичу, обговорюють тему сусідства двох атомних станцій — Рівненської і Хмельницької, зокрема  те, як цей чинник можна було б використати — для теплопостачання найближчих до АЕС райцентрів Володимирця та Острога. Чи реально втілити це?

— Реально. Тепло від АЕС — це фактично дармове тепло. Делегація Рівненщини вивчала досвід Фінляндії щодо його використання. Запровадження подібного в нас можливе, але все залежить від коштів. Ми прорахували, що на втілення таких проектів по Володимирцю потрібно 12 мільйонів, по Острогу — 25 мільйонів гривень. Але поки що ми не маємо таких грошей, тож для нас це проекти майбутнього.

— Рівненська «Комуненергія» виграла право на впровадження першого в Україні демонстраційного проекту, який фінансує Глобальний екологічний трастовий фонд Програми розвитку ООН. Фонд має виділити безкоштовний транш у розмірі 1,8 мільйона американських доларів на впровадження у Рівному енергозбережних технологій. Тоді й можна очікувати здешевлення послуг з постачання тепла і гарячої води на 20—30 відсотків. А вартість усього проекту 24 мільйони доларів і розрахований він на 5—6 років.

Але і до цього «Комуненергія», зважаючи на свої фінансові можливості, впроваджувала енергозбережні технології: замінила деякі неефективні малопотужні котли на сучасніші, з вищим коефіцієнтом корисної дії, а також частково заміняє звичайні труби на попередньо ізольовані в поліуретановій оболонці на теплотрасах. Впроваджуючи енергозбережні технології, співпрацюємо з фіннами.

— Такі скарги надходили і до обласної держадміністрації. Ми з’ясували причину — для опалення міні-котелень використовували низькосортне вугілля, а також перед початком опалювального сезону торік через брак коштів тут не провели ревізії тепломереж.

Цього року є проблеми з підготовкою до опалювального сезону у Зарічненському, Володимирецькому, Дубровицькому районах. Але ще є час, щоб їх розв’язати. Загалом же із 124 котелень, які є в області, поки що готова до сезону половина, а також трохи більше третини всіх тепломереж. На 10—12 відсотків від потреби у районах заготовлено палива. Але на 100 відсотків сьогодні його заготовляти недоцільно, оскільки не вистачає оборотних коштів. Та в міру надходження бюджетних коштів за субвенцією ми стараємось укладати угоди з постачальниками вугілля.

— Справді, це так. Скажімо, будинки по вулиці Білій у Рівному опалювались від котельні філії тракторного заводу. Але взимку підприємство не працюватиме, тож установи та організації, які розміщені тут, спільно придбають котел, який опалюватиме їх приміщення та житлові будинки. Розв’язуємо таку саму проблему і щодо селища Квасилів, яке опалювалося від котельні сільмашу, Здолбунова, а також Дубно, де один з мікрорайонів живила теплом котельня цукрового заводу, а тепер відмовилася. Все відомче житло і заклади соціальної сфери цукровий завод передав у власність міста. Міський голова не одержав трансфертів, які виділяють на ці цілі, відтак — і коштів. Єдиний вихід — встановити два котли у котельні, що діє, за рахунок коштів місцевого бюджету, в такий спосіб міська влада виправить свою помилку.

— Це одна з найголовніших проблем. Якщо ми не сплатимо поточні борги — близько 13 мільйонів гривень — організаціям, які торгують газом (а ми беремо тільки газ побутовий, який відпускають за фіксованою ціною), нам, звісно, ніхто лімітів не дасть. Сьогодні ми накопичуємо кошти, щоб закупити газ хоча б на перші два місяці опалювального сезону.

— Сьогодні одне джерело поповнення фонду розвитку, звідки ми могли б узяти кошти з обласного бюджету, — це продаж комунального майна. Щоб поповнити цей фонд, ми підготували на продаж дванадцять об’єктів, від чого сподіваємось одержати близько 3—4 мільйонів гривень.

— Коли два роки тому постановою Кабміну було чітко поставлено завдання — перейти на стовідсоткове відшкодування послуг, ми це зробили. Заклали рентабельність вісім відсотків, що нормально для теплопостачальних підприємств, і найближчим часом тарифів не підвищуватимемо, хіба що збільшиться інфляція чи подорожчають енергоносії.

— Відразу зазначу, що котельні на торф переводитимемо тільки там, де це доцільно і економічно виправдано, бо роботи з облаштування котелень під торф теж потребують фінансових витрат. А загалом така ідея має право на існування, бо на Рівненщині запаси торфу — 300 мільйонів тонн. То чому б не використати це дешеве місцеве паливо? Досвід кількох районів переконує, що це вигідно. Та й у цьому спираємося на досвід фіннів, які широко використовують торф для одержання тепла.

— Сьогодні деякі депутати спекулюють цим. На мою думку, передавати «Комуненергію» та «Облводоканал» потрібно. Робити це маємо цивілізовано, але не тоді, коли до опалювального сезону залишилось менше двох місяців, щоб спеціалістів відволікати від підготовки мереж та котелень до зими. Така думка фракції «Злагода», яку я очолюю в обласній раді ( а це сорок два депутати). Ще один аргумент — згаданий транш Глобального екологічного фонду ПР ООН.

Але з нового року роботи з підготовки до такої передачі «Комуненергії» та «Водоконалу» розпочнемо. Можливо, будуть створені спільні підприємства, оскільки кошти у розвиток згаданих підприємств вкладали і Рівне, й область. Ними керуватиме місто, але водночас вони будуть підконтрольні і йому, й області.

— Влада і спеціалісти відповідних служб роблять усе від них залежне. Але і від мешканців значною мірою залежить, як вчасно вони розраховуватимуться за надані послуги. Скажімо, лише по Рівному борг населення за використане тепло становить 14,3 мільйона гривень. А якщо до цього додати 3 мільйони гривень боргу мешканців відомчого житла, то коментарі, як-то кажуть, зайві.

Рівненська область.