«Другий хліб» остаточно пішов з великих полів на дачні сотки. Є, звісно, в Україні великі агроформування, що відводять кілька десятків гектарів під промислове виробництво картоплі. Тільки таких — раз, два та й усе. Культура трудомістка, а суперрентабельною її не назвеш. Не виходить так, щоб дешевше виробити і якнайдорожче продати. Зрозуміло, що господарства перші почали скорочувати товарні посіви картоплі, а то й вивели її геть. Адже нині людей з міста на підбирання бульб за копалками «за так» не запросиш за рознарядкою району, як було раніше...
Процес стрімкого технологічного старіння картоплярства в державі збігся в часі з дачним бумом — ось ми й отримали те, що маємо. Левова частка картоплі в нашій країні — називають навіть цифру близько 97 відсотків — вирощується на крихітних шматочках землі, часто-густо поблизу автострад з величезним фоном важких металів у повітрі та грунті. Вирощують її непрофесіонали, з фізичним напруженням, так би мовити, «на пупку». Фахівці скаржаться на чимало інших негативних моментів ось такого наповнення державних засік «другим хлібом». Перемогти численних шкідників «земляних яблук» можна, якщо боротися з ними централізовано. До того ж аж ніяк не кожний приватник-картопляр займається сортооновленням, як того потребує агротехнологія, вироджується генетичний потенціал. У результаті городи, дачні сотки рідко радують високою врожайністю. Мабуть, не в останню чергу це призводить до цінових стрибків на бульбу на ринках. На столичних базарах, приміром, тепер за кілограм бульби продавці просять 1 гривню 50 копійок. Хоча, з другого боку, вирощуючи культуру, городяни забезпечують себе картоплею на 35—40 відсотків.
Звісно, в такого виробництва мало перспектив, рано чи пізно добровільне дачне рабство має закінчитися. Тільки ось коли стане неактуальним картоплярство мимоволі і що прийде йому на зміну?
Наш фотокор зафіксував на знімках поля Крижопольської державної сортовипробувальної станції (Вінницька область). Від промислового вирощування картоплі там не відмовилися. Та й статус не дозволяє. А ще тут займаються вирощуванням різних сортів пшениці, ячменю, проса, гречки, сої, гороху, інших культур. Щодо «другого хліба», то його збирають у господарстві по 350 центнерів з гектара. Отакі б урожаї та в усіх господарствах, де вирощують картоплю! Щоб не горбитися городянам на дачах над кожною бульбою.
На дачах треба відпочивати.
