— Стан заповідника ми оцінюємо як вкрай незадовільний, — сказав журналістам голова Комітету ВР з питань науки і культури Лесь Танюк після того, як група народних депутатів разом з Міністром культури та мистецтва Юрієм Богуцьким відвідали Хортицю. — Багато з того, що ми побачили на острові, суперечить його статусу. Заповідник не виконує призначену йому місію. А сюди мали б вести шляхи з усіх куточків України. Та хіба лише України?! Всі, хто буває на Хортиці, мали б побачити не тільки гарних хлопців-козаків, а й спізнати справжню Україну — її глибинну філософію.
Сьогодні тут триває незаконна забудова. А що дають заповіднику ті, хто орендує землю на острові? Навіщо на Хортиці вирощувати соняшник?!
Усі біди Національного заповідника — у повній відсутності його фінансування з дня його створення. І якщо так триватиме й надалі, а при цьому лише лунатимуть звинувачення у бік Києва і навпаки, то всі наміри про розбудову Хортиці так і залишаться намірами.
Міністерство культури і міськдержадміністрація Запоріжжя підписали протокол, в якому, зокрема, йдеться про необхідність профінансувати в наступному році із Держбюджету заповідник «Хортиця» в сумі 7,2 мільйона гривень та виділити 1,5 мільйона для подальшої розбудови історико-культурного центру «Запорозький дуб».
Однак це лише пропозиції. Чи піде Верховна Рада на те, щоб фінансування Національного заповідника «Хортиця» у Держбюджеті-2003 року виділити окремим рядком — можна лише гадати. Для цього необхідно передати державним актом заповіднику всі його землі із прилеглими до Хортиці островами і скелями, які ввійшли до нього. Тоді він матиме право на такий рядок у Держбюджеті. Бо складається дивна ситуація. На Хортиці працює низка підприємств. Хортицьку землю використовують орендарі. Бізнесмени платять податки місту. А місто заявляє, що нехай, мовляв, лише держава фінансує заповідник згідно із його національним статусом.
Треба, щоб «Хортиця», як це практикується у всьому світі, також трохи сама заробляла гроші. На тій-таки оренді земель. Щоб ресторани не тільки мали зиск на козацькій славі, а й допомагали заповіднику. А то виходить: бізнесмени кинулися на Хортицю заробляти гроші, а проблеми української культури, української духовності залишилися на узбіччі, до того ж у декоративному одязі: козацька чайка, кінний театр тощо.
Національний заповідник «Хортиця» має стати духовним джерелом народу. Іншої долі в незалежній Україні для нього немає.
Запорізька область.
