«Не можна довго обдурювати всіх», — під таким заголовком рік тому опубліковано статтю в «ГУ».
З’ясовується, можна обдурювати. І довго, і всіх. Це успішно роблять у ВАТ «Торговий центр «Дружба», що в Чернігові.
У минулорічному матеріалі автор, нагадаю, розповідав про тодішнє керівництво товариства, що всіляко ухилялося від проведення зборів акціонерів. Вони ще 1998 року висловили недовіру голові правління Василю Чичикалу. Приводів для зміни керівництва тоді було більш ніж достатньо. Зарплату в півтисячному колективі не виплачували з 1996 року, а тим часом у рахунок боргів віддавали автомобілі та приміщення, створювали спільні підприємства з сумнівною репутацією. Про це акціонери дізнавалися останні. Чашу терпіння тоді переповнила звістка про притягнення голови правління до кримінальної відповідальності за шахрайство з фінансовими ресурсами та службову підробку. Від відповідальності Василя Йосиповича, на здивування місцевих правоохоронців, звільнили, але на стилі керівництва це не позначилося. Він, як і раніше, одних карав, інших милував, не рахуючися з думкою колег. А збори провів лише 11 серпня 2001-го (!).
...Того дня акціонери після втручання впливових власників пакета акцій переобрали раду ВАТ у повному складі. Василь Чичикало, котрий опинився не при справах, подав до суду позов на неправочинність зборів, до слова, він та його однодумці були присутні, але, судячи з касетного запису, реєструватися відмовилися.
— Це та інші «порушення» суд безпідставно прийняв до уваги та задовольнив позов Чичикало, — розповідає нинішній голова ради ВАТ Ольга Курилко.— Однак вищестояща судова інстанція це рішення скасувала.
Тоді в бій вступила слабка половина з стану прихильників скинутого голови. Скаргу члена поваленої ради Ніни Ковбаси було задоволено: збори від 11.08. 2001 р. визнано неправомірними з усіма наслідками, які звідси випливають. Рішення ухвалено Деснянським судом (суддя С. Клопіт) 7.02.2002 р.
Воно ще не набрало чинності, а його уже розіслали до різних інстанцій. Мета була одна — відновити на посаді переобраного того самого серпня 2001-го гендиректора ВАТ Ольгу Набок, виготовити печатку та діяти, тобто керувати. На черв’яка клюнули в редакції місцевої газети, що опублікувала ще 30(!) січня 2002-го (до рішення Деснянського суду, завважте) оголошення про недійсність загублених(?!) печатки та штампів. А тим часом «загублені» атрибути влади, за актом передані після серпневих зборів Василем Чичикалом новому директорові Миколі Бендо, зберігались у повноправного керівника.
Черв’яка, майстерно наживленого на бутафорський гачок, проковтнули і в обласному управлінні статистики, що зважило на рішення суду, яке ще не набрало чинності, а потім і скасоване за позовом Чичикала, а пізніше — за позовом Ковбаси. Статисти внесли відповідні зміни в документи, про що повідомили і в дозвільну систему УВС. Там, не мудруючи, маючи газетне оголошення про зникнення печатки, довідку з статуправління про те, що керівник уже не Бендо, а знову Набок, другого ж дня (!), після звернення останньої до міліції дали «добро» на виготовлення печатки та штампа.
Так і донині ділять одне крісло гендиректора дві людини. Кожний зі своєю печаткою та штампом.
Можна уявити, до чого призведе таке керівництво. Воно вже негативно позначилося на діяльності акціонерного товариства, про що Микола Бендо регулярно інформує найрізноманітніші інстанції та прокуратуру, домагаючися відновлення справедливості.
На чергове звернення з приводу незаконного видання «оригіналів» печатки та штампа Ользі Набок перший заступник міського прокурора В. Бедрига, зокрема, констатував: «дозвіл на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів замість викрадених і загублених (виділено мною. — Авт.) видається... після подання заяви про крадіжку, втрату...».
— Але ж я ніде і ніколи не оголошував про пропажу печатки та штампа, — доводить Микола Бендо. — То на якій підставі газета опублікувала оголошення про їхню недійсність? Чому працівники управління статистики, не дочекавшись, коли рішення суду набере чинності, так поспішно внесли зміни в реєстраційні документи, визнавши керівником Набок?
На ці основоположні, погодьмося, питання прокуратура не відповідає. Використовуючи її мовчання, яке, вочевидь, розцінюється як згода, власники псевдоатрибутів влади активно керують акціонерним товариством, нехтуючи законну адміністрацію з печаткою-оригіналом.
А тим часом Верховний Суд готується розглянути апеляцію на рішення суду за скаргою Н. Ковбаси. Акціонери вірять, що в Києві досвідчені судді зуміють розібратися у цій нехитрій справі та ухвалять справедливе рішення.
А правоохоронні органи Чернігова, зокрема, обласне управління внутрішніх справ під керівництвом Михайла Маніна, сподіватимемося, поставлять крапку в непривабливій та своєрідній історії видання нових печатки та штампа за наявності оригіналів.
