Не треба жартувати з Конституцією

Володимир Литвин висловив занепокоєння, як позначаться акції протесту опозиції, що розпочнуться 16 вересня, на діяльності парламенту. Чи працюватимуть депутати в сесійній залі, чи перебуватимуть «на барикадах». Заспокоює те, що, за повідомленнями інформагенств, то будуть не масові акції протесту, а зустрічі з громадськістю, роз’яснення позицій, це В. Литвин назвав «нормальною депутатською роботою». «Але цілком очевидним і незаперечним є той факт, що сплеск політичних емоцій, тобто переведення млявого політичного процесу в русло активної політичної діяльності, позначиться на парламенті, — вважає глава парламенту. — Очевидно, політичні мотиви переважатимуть над суто практичним підходом під час розгляду і прийняття економічних законів». А таких законів у парламенту на новій сесії буде чимало. Зокрема, на першому засіданні погоджувальної ради депутати домовилися про створення робочої групи, яка готуватиме проект закону про основні засади внутрішньої і зовнішньої політики, тобто про концептуальне бачення нашого розвитку, стратегічних підходів до економічного і зовнішньополітичного життя України.

Цій ініціативі Президента України, проголошеній у зверненні до українського народу з нагоди річниці незалежності нашої держави, Голова Верховної Ради присвятив на прес-конференції найбільше часу. На його думку, коли Президент фактично дав політичній реформі «зелене світло», проблема, про яку говорили дуже довго, начебто застала всіх зненацька. «Переважають емоційні підходи, немає стратегічного бачення того, що нам потрібно робити», — сказав В. Литвин.

Насамперед, вважає він, необхідно проаналізувати наш досвід під час розробляння проекту Конституції України, коли було створено Конституційну комісію, підготувати Концепцію політичної реформи в Україні, адже зміни фактично зачіпатимуть усі розділи Основного Закону, крім порядку внесення змін до Конституції. На думку глави парламенту, нам також потрібно врахувати історичні особливості розвитку української державності, а не просто запозичати європейську модель парламентсько-президентської форми правління.

«Головне — треба абстрагуватися від спроб реваншу і спроб когось обов’язково перемогти, від спроб вирішити все негайно і завтра. Такого не буває, — переконаний В. Литвин. — Тут жартів з Конституцією не повинно бути. Конституція — не бандаж, який стримує розвиток, а той обруч, який дозволяє рости суспільству, утверджуватися державі в межах чинного законодавчого поля».

Для внесення змін до Конституції потрібно щонайменше дві сесії — такий порядок чітко визначено Конституцією. Верховній Раді треба прийняти зміни до Конституції на одній сесії, направити для розгляду до Конституційного Суду, і лише після висновку КС їх можна обговорювати на наступній сесії і приймати як закони конституційною більшістю (не менш як 301 голосом). Але вже сьогодні, вважає Володимир Литвин, апріорі можна сказати, що 301 голосу в парламенті не буде. Чому? Насамперед тому, що скоро розпочнеться президентська передвиборна кампанія, і чим більше нарощуватимуться її темпи, тим більше пропадатиме інтерес до внесення відповідних змін. Водночас уся відповідальність за політичну реформу, за неспроможність прийняти відповідні рішення лежатиме на парламенті. Ось такий сценарій уявляє глава парламенту.

Під час останньої зустрічі Президента з лідером «Нашої України» Віктором Ющенком Леонід Кучма зателефонував Володимирові Литвину. І сталося так, що вони розмовляли втрьох. Як сказав В. Литвин, ішлося про те, що сьогодні потрібна стала більшість, ефективно діюча, а не ситуативна. І Президент готовий під цю більшість формувати коаліційний уряд. Позиція глави парламенту така: створення більшості, з одного боку, полегшує роботу найвищого законодавчого органу тим, що можна буде домовлятися, приймати потрібні рішення. З другого боку, оформлення більшості потрібне і опозиції, бо тоді чітко окресляться її контури, визначаться права опозиції, хто відповідає за дії уряду, а хто полемізує з урядом і критикує його.

Володимир Литвин наголосив, що парламентська більшість повинна об’єднувати конституційну більшість депутатів, адже інакше буде важко вести мову про внесення змін до Конституції і формування коаліційного уряду.

У переліку законопроектів, які винесено на розгляд другої парламентської сесії, важко щось назвати другорядним. На думку В. Литвина, для лідерів політичних партій, безперечно, питанням номер один стане прийняття закону про вибори на пропорційній основі. Керівники місцевих органів влади будуть зацікавлені в тому, щоб не втратити повноважень під час розробляння нового законодавства про місцеві державні адміністрації та про місцеве самоврядування. Кабінет Міністрів відстоюватиме прийняття такого закону про Кабінет Міністрів, який відповідав би інтересам урядовців. А на переконання Голови Верховної Ради, важливо, щоб дискусія довкола реформування політичної системи України не паралізувала всю іншу законодавчу роботу.

Хто сьогодні має реальні шанси на майбутнє президентство? —  запитали журналісти у глави парламенту. Він відповів так: якщо виходити з рейтингів, сьогодні найбільші шанси має Віктор Ющенко. Непогані шанси і в лідера КПУ Петра Симоненка. Але два роки — це доволі значний час, тому на політичну авансцену можуть вийти і нові лідери. А самого себе Володимир Литвин серед претендентів на президента не бачить.