Петро та Дуня

Їм, як і всім чесним трудівникам наших сіл, живеться нині нелегко. Адже, пропрацювавши увесь вік у колишньому місцевому колгоспі імені Комінтерна, що в Козелецькому районі на Чернігівщині, карпоківське подружжя Авраменків отримує мізерну пенсію. І якби не домашнє господарство, то й саме існування на світі білому стало б зовсім нестерпне...

Але те «домашнє господарство» потребує неабияких щоденних зусиль та клопотів. Бо лише для корівки-годувальниці он скільки сіна треба заздалегідь заготувати... Перепочиває дід Петро, чекає на стежці, доки наздожене зі своєю ношею його баба Дуня...