Зерновий клин Закарпаття на тлі «хлібних» регіонів скромний — трохи більш як 46 тисяч гектарів. Та попри засушливе переджнив’я видав він нинішнього літа 138 тисяч тонн збіжжя — на 21 тисячу більше, ніж торік.
— Лідери за врожайністю — Мукачівський та Ужгородський райони, а серед окремих приватних і фермерських господарств — «Ватра» , «Ластівка», «Коник» Ужгородського, «Кімм», «Шош, «Атак» Берегівського районів, де вона перевищила 40 центнерів з гектара, — розповів начальник головного управління сільського господарства та продовольства облдержадміністрації Ігор Юрик. — Разом із кукурудзою очікуємо мати цьогоріч до 250 тисяч тонн зерна. Але це тільки 74 відсотки до потреби у фуражному. Щодо продовольчого, то і його доведеться закупити близько 120 тисяч тонн за межами області. Бо навіть за найврожайніших років і за більших площ власним хлібом Закарпаття себе не забезпечувало.
У зв’язку з розпаюванням землі на зернову групу в загальній структурі посівів припадає вже майже 60 відсотків. Це значно ускладнило черговість розміщення зернових після кращих від попередників. Іншою проблемою є вапнування кислих грунтів, проте на фінансування цих надзвичайно важливих робіт коштів немає. Колись їх виділяла держава, тепер є надія, що якась сума на це буде передбачена в Держбюджеті на 2003 рік. Питання винесено й на сесію обласної ради, аби і в районних бюджетах передбачили певні кошти на вапнування грунтів. Реалізація цільової програми з вапнування дала б змогу на 20—30 відсотків збільшити ефективність міндобрив під зерновими.
Проблему вапнування кислих грунтів порушували хлібороби Берегівського району й під час перебування там голови облдержадміністрації Геннадія Москаля. Йшлося про те, що в селі Приборжавському Іршавського району є великі поклади вапняку, які розробляє місцеве заводоуправління будматеріалів. Проте транспортування автомобілями цих ліків землі селянам не по кишені. Набагато вигідніше було б відновити роботу вузькоколійної залізниці, котра з’єднувала до початку дев’яностих років три райони — Іршавський, Виноградівський та Берегівський.
Наступного року під озимими зерновими буде зайнято 40 тисяч гектарів. Навіть попри вкрай зношену техніку закарпатське село вкладеться в оптимальні терміни сівби. Насіння є. Щодо сортів, то в грунт лягають ті, котрі традиційно дають найвищі врожаї. А майстерності, працелюбності й уміння любовно обробити кожен клаптик за умов малоземелля закарпатцям не позичати.
 
Закарпатська область.