У країні набирає обертів весняна посівна
На Херсонщині повним ходом розгортаються весняно-польові роботи. Ярим ячменем, пшеницею і ріпаком уже засіяли понад двадцять тисяч гектарів ріллі. Але йде до того, що частина полів залишиться на поталу будякам — аграрії відмовляються від оренди. Хоча аж ніяк не всі.
— У мене 94 гектари землі, третина якої зайнята під озиму пшеницю, а на іншій ділянці висіваю ячмінь. На забезпечення посівної треба дві тонни дизельного палива. Добре, що зробив його запас до нового року — за нинішніми цінами на ПММ не викрутився б. Про розширення клину ні я, ні мої колеги-фермери навіть не думаємо. Навпаки, багато хто відмовляється від оренди державних земель: орендна плата за них цьогоріч зросла з шестисот до дев’ятисот гривень за гектар, причому викладати треба «живі» гроші. А чи вдасться їх заробити, продавши врожай, хтозна — ситуація на ринку непевна. На зібранні фермерів області нещодавно обговорювали цю проблему, адже йдеться про скорочення посівних площ під зернові та овочі на сорок тисяч гектарів! А от приватні власники паїв погоджуються брати платню вирощеним зерном, олією тощо — для дрібних та середніх сільгосппідприємств це вигідніше, — роздумує власник фермерського господарства «Асса» з райцентру Іванівка Сергій Андрійчук.
Трохи оптимістичніше налаштовані працівники великих підприємств. Деякі не тільки зберегли оброблювані площі, а й розширюють їх. Серед них — і ТзОВ «Новопетрівське» з селища Нижні Сірогози, заступника директора якого Миколу Шмигирівського і головного агронома Олександра Карпука власкор «Голосу України» зустрів у полі, де було у розпалі підживлення ріпаку.
— Ситуація для українського селянина справді тривожна. Але не настільки, щоб згортати роботу і тікати світ за очі. Наша агрофірма, приміром, не побоялася взяти банківський кредит у два мільйони гривень під 23 відсотки річних для закупівлі ста тонн пального під весняну посівну — маємо засіяти півтори тисячі гектарів соняшнику, сто гектарів ячменю і стільки ж кукурудзою. Врожаєм кукурудзи плануємо розплатитися з власниками паїв — вони віддають перевагу саме такому способу розрахунку, бо кукурудза йде на відгодівлю птиці й домашніх тварин в індивідуальних господарствах, — каже заступник директора ТзОВ «Новопетрівське» Микола Шмигирівський.
Заступник директора агрофірми «Новопетрівське» Микола Шмигирівський та агроном підприємства Олександр Карпук обговорюють хід весняних польових робіт.
Фото Сергія ЯНОВСЬКОГО.
У країні набирає обертів весняна посівна
— Сподіваємося, коштів від реалізації врожаю з трьох тисяч гектарів озимих нам для розрахунків із банком вистачить, та й власники паїв свою натуроплату до останньої зернини отримають. Зараз беремо в оренду ще сімсот гектарів державних земель. Хоча погоджуся з колегами стосовно того, що розраховуватися за неї складніше, ніж із власниками паїв. І тут справа не тільки у підвищенні орендних ставок. Уклав договір — маєш платити оренду щомісяця. Розумію, що бюджет треба поповнювати регулярно, але ж в аграрія гроші накопичуються хіба восени, після продажу врожаю, а в інший час вони йдуть на закупівлю палива, мастил, запчастин, насіння, добрив та гербіцидів. Це і стримує бажання виробників орендувати землі запасу. Менше ріллі заростало б бур’янами, якби держава змінила порядок розрахунків за оренду, дозволивши обирати — платити щомісяця чи єдиноразово, у жовтні-листопаді — розповідає Микола Шмигирівський.
Аграрії Херсонщини сподіваються, що восени оптові закупівельні ціни зернових та соняшнику дадуть їм можливість бодай із невеличким надлишком «перекрити» збільшені витрати на весняну посівну. Підстави сподіватися на це є: адже вартість того самого продовольчого зерна (озимої пшениці третього класу) від січня продовжує зростати, і на місцевому ринку вже досягла понад 4600 гривень за тонну. З другого боку, збереження такої тенденції дошкульно вдарить по споживачах: приміром, фермер Сергій Андрійчук каже, що не здивується, коли хлібина з пшениці нового врожаю коштуватиме на Херсонщині вже 28 гривень замість нинішніх 7—9.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
Ціновий стрибок: утретє за два місяці
На 12% підвищилася ціна на основні сорти хліба в Одеській області. Це вже третій з початку цього року стрибок цін на хліб. У ПАТ «Одеський коровай», який є основним виробником буханців у регіоні, зростання пояснюють сугубо об’єктивними чинниками. Зокрема, закупівельна вартість основної складової виробництва — борошна пшеничного вищого і першого сортів — знову збільшилася, на 50%. Крім цього, зросли ціни на газ — на 56%, електроенергію — 6%, транспортування готової продукції — 21%.
В’ячеслав ВОРОНКОВ.
Одеська область.
