У  Комітеті Верховної Ради з питань промислової політики і підприємництва готують до розгляду два законопроекти — «Про Національну програму розвитку гірничо-металургійного комплексу України до 2010 року» та «Про завершення будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд».
Розповідає перший заступник голови комітету, народний депутат Вадим ГУРОВ:
— Ці документи доручено тримати під особливим контролем. Річ у тому, що два попередні проекти Верховна Рада відхилила. Це ще раз засвідчує складність проблеми та велике значення металургії для економіки України. Нинішній проект, розроблений Міністерством промислової політики і внесений до парламенту Кабміном, є довгочасною програмою, що передбачає напрями подальшого розвитку металургії. На які технології слід орієнтуватися у майбутньому, що робити із застарілим обладнанням і технологіями, де взяти кошти на оновлення виробництва. Вирішувати ці питання будемо разом з ученими, виробничниками, профспілками, металургами.
Головний наголос робимо на впровадженні новітніх технологій безперервного розливу сталі та вдування пиловугільного палива у доменні печі. Саме ці технології — ефективне джерело зменшення енергоємності виробництва і підвищення конкурентоспроможності металургійної продукції.
Та мало прийняти рішення про впровадження цих технологій. Треба визначитися, на яких підприємствах, у якому обсязі і за які кошти це робити, де виготовити чи закупити обладнання... Та ще безліч інших питань.
Для розв’язання цих проблем до комітету було запрошено фахівців з металургійних підприємств та вчених з головних науково-дослідних інститутів. Відбулося грунтовне обговорення, що допоможе зняти всі запитання, спричинені розглядом попередніх варіантів законопроекту у сесійному залі.
Такі консультації та обговорення проведено і стосовно законопроекту «Про завершення будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд». Проблема вкрай важлива для нашої держави. Будівництво розпочато ще у 1982 році за колишнього СРСР, сюди вкладено вже майже 2 мільярди доларів США.
Перед самою відпусткою, — каже Вадим Гуров,  — з’явилася ще одна проблема, яку аж ніяк не міг залишити поза увагою. Зателефонував керівник «Криворіжсталі» і повідомив, що підприємство ось-ось зупиниться через незадовільне постачання брухту чорних металів.
Далі з’ясувалося, що й інші металургійні підприємства потерпають від нестачі металобрухту.
Водночас із початку року відвантажено 160 тис. тонн металобрухту до Туреччини, 120 тис. тонн — до Південної Кореї, значні обсяги — до Молдови, Єгипту тощо.
Цієї цінної металургійної сировини завжди бракувало вітчизняним металургам через те, що її у великих обсягах експортують, — вона має великий попит у закордонних металургів. Ще б пак, завантажуй металобрухт в електропечі — й отримуй метал. І —жодного шкідливого впливу на екологію від доменного та коксохімічного виробництва. А витрати енергії у 13 разів менші, ніж коли використовувати сирий чавун. Ось тут і економіка, і екологія...
Торік Верховна Рада внесла зміни до Закону «Про металобрухт». Ними передбачено, що Кабінет Міністрів має право запроваджувати режим квотування або повну заборону експорту металобрухту в разі його внутрішньої потреби. Окрім тих країн, перед якими Україна має відповідні міжнародні зобов’язання. Перед вищезазначеними державами Україна таких зобов’язань не має.
То чому Кабінет Міністрів не використовує своє право, а з позиції стороннього спостерігача дивиться на агонію вітчизняної металургії? Хіба не розуміє, що доки нормально працює металургія, йтимуть надходження до бюджетів усіх рівнів та валюта від експорту?
Таке запитання народний депутат поставив у своєму зверненні до Прем’єр-міністра України Анатолія Кінаха і сподівається на швидке реагування. Прем’єр сам промисловець і добре розуміє, чим загрожує ігнорування потреб такої важливої для економіки держави галузі, як металургія.