Що робити з тригектарним паєм?

Колгосп імені Чкалова, що в селі Гуринівці на Сумщині, ще не так давно був міцним господарством. Сьогодні його зруйнували вщент. Всі будівлі розібрали по цеглинці, а сотні гектарів родючої землі пустують, заростають бур’янами.

Спочатку нас віддали на пограбування одній сумській організації. Бувало, приїде начальство із обласного центру, пройде господарством, вкаже, яких свиней вантажити. Свинарка протестує: «Що ви робите, це ж найкраща свиноматка, рекордсменка району!» «Не заважай, ми тут господарі», — відповідали їй.

Було в нас майже тисяч голів свиней, стільки ж дійного стада, крім того, вівці, кури, бджоли, коні. Мали більш як півсотні тракторів і весь комплекс землеробного реманенту. Все розтягли, покрали, нестачу списали на міфічну організацію, а щоб не знайшли крайніх, документацію спалили. Оголосили колгосп банкрутом. Техніку, що залишилась, начальство забрало собі. Наприклад, майже новий трактор ДТ-75 оцінили в п’ять мільйонів купонів. Хоча одне кільце гусениці цієї машини (всього їх 66) тоді коштувало 2,5 мільйона купонів. Нам видали майнові сертифікати, на які ми не одержали ні майна, ні грошей.

Землю роздали на паї. Одним дісталися хороші ділянки, у зручному місці. А дев’ятьом, у тому числі й мені, виділили яруги, болото, ями і кореневища від старого саду.

Я — пенсіонер, ветеран праці, учасник війни. Що мені робити з 3,42 га цього саду? У сільраді кажуть, що за цей наділ з мене ще й податки візьмуть. Тим часом жоден орендатор не бере мого паю навіть задарма. А щоб оформити документи і одержати землю із резерву, треба заплатити, як на мене, великі гроші. Що мені робити?

 

Гуринівка

Білопільського району

Сумської області.