Цьогорічний запорізький урожай ранніх зернових та зернобобових культур — 1,8 мільйона тонн. Програму «Зерно Запоріжжя-2002» виконами з великими потугами. І це пов’язано не тільки зі скороченням площ посіву озимих порівняно з 2000 роком на 77,2 тисячі гектарів. Середня врожайність по області становила 24,4 центнера з гектара — на 3,2 центнера менше, ніж на попередніх жнивах.

Найвагоміший внесок у цьогорічний запорізький коровай зробили хлібороби Приазовського району, які намолотили 122 тисячі тонн зерна. За врожайністю лідирує Кам’янсько-Дніпровський район, де з кожного гектара в середньому зібрано 31,4 центнера.

Справді, погодні умови цього року не сприяли запорізьким хліборобам — і заморозки, і засуха. Вони, без сумніву, негативно вплинули на врожайність. Проте хіба лише вони? Адже відомо: в агрокомплексі нічого випадкового не буває. Останнім часом місцеві аграрники допускали помилки, які навіть за рік не виправити. Серед них — втрата сівозміни на землях.

Там, де суворо дотримувалися правил землекористування, врожайність на 18—20 центнерів вища.

Справді, не всі могли вчасно виконати весь комплекс технологічних заходів, провести хімічну обробку посівів, захистити їх від шкідників та хвороб. Та й на жнивах окремі господарства потерпали через брак пального.

На думку першого заступника начальника головного управління сільського господарства й продовольства облдержадміністрації Петра Музики, чимало сільських трударів припускаються ще однієї помилки —неправильно добирають посівний матеріал. Елітний, суперелітний, гібридний посівний матеріал, закуплений на приватних підприємствах, часто-густо не відповідає вимогам. Та й звідки у фірми-постачальника, яка існує всього два—три роки, з’явиться справжній гібрид, якщо для його отримання потрібно 8—12 років?

Добрий районований посівний матеріал за будь-яких погодних умов дає значно вищу врожайність. Так, деякі місцеві аграрники скептично були налаштовані до сорту «Ніконія». Проте нинішнього посушливого року у Вільнянському, Гуляйпільському, Куйбишевському та інших районах він дав до 55 центнерів на круг. А в господарстві «Богдан Хмельницький» Чернігівського району урожайність сорту становила, як і на науково-дослідних полях, — майже 65 центнерів з гектара.

На Запоріжжі збирання ранніх зернових та зернобобових культур розпочалося п`ятого липня. Планувалося використати на жнивах 2315 своїх та залучити ще 450 комбайнів з інших регіонів. Такою кількістю зернозбиральної техніки жнива в області можна було б завершити максимум за три тижні. Однак відремонтована зношена техніка не завжди витримувала навантаження... Добре хоч під час збирання хлібів (а воно тривало загалом 23—25 днів) не було дощів.

Найбільше програв той, хто обрав неправильну тактику збирання ранніх зернових. Вона вироблялася ще задовго до посіву. І ті хлібороби, котрі мали один і той самий сорт озимих чи ярових пшениці та ячменю, потерпали особливо. Справжні господарі мали асортимент ранньо-, середньо- і пізньостиглих сортів. За нестачі зернозбиральної техніки це відіграло вирішальну роль.

Схоже, враховано уроки минулих жнив — заздалегідь розпочалася підготовка грунту та насіння. В області вже накопичено 1,5 тисячі тонн мінеральних добрив у діючій речовині, необхідні засоби для обробки насіння та захисту рослин.

Зібраних в області зернових достатньо не лише для потреб регіону, проведення розрахунків за оренду землі та заготівлю насіння. Прогнозується продаж не менше 200 тисяч тонн збіжжя за межами області. І покупців вистачає. Але... Ціна, яку вони пропонують за зерно, іноді мало чим відрізняється від його собівартості. Трейдери прекрасно розуміють нинішнє становище аграрників, котрим необхідно продати з такими труднощами й затратами вирощене зерно уже сьогодні — треба розрахуватися за кредити, купити «горючку», виплатити зарплату... Пізніше знайдуться покупці, які чимало заплатять за український хліб. У Європі, як ми пересвідчилися, є кому захищати свій ринок, свого сільгоспвиробника. А в нас, схоже, триває експеримент на виживання села.

— Не варто наголошувати, що нинішній урожай ранніх зернових та зернобобових культур в області майже на 700 тисяч тонн менший, ніж торік, — переконували мене в облдержадміністрації. — Хліба потрібно вирощувати стільки, скільки його необхідно...

А хто знає, скільки і якої саме сільгосппродукції слід виробляти, які посівні площі для цього використовувати? Чи справді потрібні нам безмежні поля? Адже дійшло до парадоксу: нарощування обсягів виробництва зерна — прямий шлях до банкрутства.

Нині на токах лежать сотні тонн прекрасної продовольчої пшениці. Селяни втрачають надію: вдасться цього року продати хліб чи знову доведеться віддавати його за безцінь?

Запорізька область.