Корпоративні банкрутства велетів американського бізнесу тривають. Про фінансові афери і наступний крах «солодкої парочки» — газової енергетичної компанії ENRON та аудиторської фірми Andersen вже повідомлялося («Коммунист», 10 липня 2002 року, «Осколки заокеанского краха и уроки для Украины»). Не минуло й місяця, а події набули подальшого стрімкого розвитку. Події, що стосуються не лише США — цитаделі неоімперіалізму, а й Європи, всієї ринкової економіки. В Україні це позначилося коливанням та падінням курсу долара і зростанням курсу євро. А що далі? Але про все по черзі.
Одразу після звістки про шахрайство телекомунікаційної компанії WorldCom прийшла нова про те, що один з провідних виробників копіювальної техніки Xerox «некоректно» повідомив у звітності про 6 мільярдів доларів! Російська преса одразу почала насміхатися над «стратегічним партнером»: «Уся Америка в коробці з-під ксероксу...»!
І пішло — поїхало... Хто наступний?
Федеральна комісія США з цінних паперів порушила проти компанії WorldСom громадянський позов, звинувачуючи її у шахрайстві. Президент Буш привселюдно рекомендував Волл-стріт припинити підробку бухгалтерських рахунків. За його словами, серія нещодавніх корпоративних скандалів підриває атмосферу довіри, необхідної для нормального бізнесу. На думку спостерігачів, корпоративна етика буде однією з головних тем проміжних виборів у США. Саме тому президент Буш поквапився виступити з пропозицією «подвоїти» тюремні терміни для винних у корпоративному шахрайстві. Але чи може Білий дом очолити хрестовий похід за чистоту корпорацій, якщо у самих його мешканців рильце в пушку? І одразу Буш наштовхнувся на контрзаяву відомого «алхіміка фінансів» Дж. Сороса про неминучу девальвацію долара США, що миттю оцінили як оголошення війни з боку лібералів-демократів, які програли владу консерваторам-республіканцям шляхом судових маніпуляцій. Таким чином, спробу Буша залучити важелі державного регулювання хоча б на індикативному рівні одразу було кваліфіковано його опонентами як спробу побудови адміністративно-командної економіки.
Аналітичними статтями із заголовками на кшталт «Падіння американського долара: фундаментальний нахил чи циклічне явище?» заповнені фінансові видання. Відреагували на ці події біржі та фондові ринки в усьому світі. Курс долара пішов донизу. Зачепило це й Україну як державу, в якій основною валютою є не національна гривня, а валюта «чужої» (заокеанської) країни — його величність долар. Уперше курс євро став вищий за курс долара. Долари почали стрімко «скидати». Це ще не паніка, але вже великий ажіотаж.
А тим часом надійшло повідомлення про шахрайство (на 54 мільярди доларів) найбільшої у світі медіакомпанії AOL tіme Warner та арешт босів компанії Adelfіa, які поставили на сьогодні рекорд у корпоративних шахрайствах (на 60 мільярдів доларів)! Процес пішов?..
Капітал та прибуток зрослися, наче потворні близнюки. «Капітал боїться відсутності прибутку чи надто маленького прибутку, як природа боїться пустоти. Але якщо є достатній прибуток, капітал стає сміливим. Забезпечте 10% — і капітал згоден на будь-яке застосування; за 20% він стає жвавим; за 50% таки готовий зламати собі голову; за 100% він нехтує всіма людськими законами; за 300% — немає такого злочину, на котрий він не ризикнув би, хоча б під страхом шибениці» (Карл Маркс. «Капітал», том І, с. 764).
Найяскравішою демонстрацією цієї тези Маркса є капітали, створені на пострадянських теренах у паливно-енергетичному комплексі: від Черномирдіна—Вяхірєва в Росії до Лазаренка—Тимошенко—Бакая в Україні. Нехтують усіма людськими законами. Але капіталістичні ворони один одному око не виклюють. Хоча й ризикують під страхом шибениці. Події в США це вкотре підтверджують.
Юрій СОЛОМАТІН, народний депутат України.
