Отже, безпосередню причину авіакатастрофи у Львові вже встановлено — відхилення від польотного завдання. Це оприлюднив голова державної комісії з розслідування причин трагедії, секретар Ради національної безпеки й оборони України Євген Марчук. Утім, наголосив він, не тільки пілоти причетні до катастрофи. Серед інших причин — і «нестандартна ситуація розміщення зони глядачів та польотної зони з одного боку, надто маленькі розміри зони для польотів, за межі якої виносило, як з’ясувалося, не тільки злощасну «сушку», а і «Як-52».
З’ясувалося й інше. Не було генеральної репетиції, тоді коли навіть учасники шоу на «підмостках» по кілька разів проганяють виставу, перш ніж показати її глядачам. Щоправда, для цього їм не потрібно гасу.
Голова комісії стверджує, що екіпаж літака-вбивці і смертника водночас було зібрано з усієї України. Полковник авіації Топонар — з Феодосії, другий пілот полковник Єгоров — з Вінниці, керівник польотів генерал Третяков — зі Львова, його помічник підполковник Яцюк — з Миргорода. Сама бойова машина — з Озерного: «асів» збирали, наче команду «лебедя, рака і щуки»...
Зі слів голови комісії ми дізналися ще й про таке: «сокіл» Володимир Топонар не просто відхилився від польотного завдання, він виконував фатальну фігуру вперше(!).
Але безпосередню причину знайдено. Шукають і, напевно, знайдуть безпосередніх і прямих винуватців, тим паче що держкомісія «продовжить роботу на всіх рівнях: від пілотів, до командирів, від командирів до командування ВПС, від командування ВПС до Генштабу, потім — до Міністерства оборони, а далі...». Ні, ви неправильно зрозуміли цей «логічний маршрут»: Євген Марчук продовжив — «до місцевої влади». І справді, як відомо, над міським головою Львова Любомиром Буняком та керуючим справами Львівського міськвиконкому Олегом Кузаном збираються хмари: давали—не давали своє «добро» на проведення авіашоу.
Є й інші причини трагедії, є й інші особи, причетні до неї. «Дуже вже все неоднозначно», — запевнив Євген Марчук.
Це так, неоднозначно. І водночас зрозуміло. Оскільки країна ще не відійшла від шоку, для неї можна влаштувати показово-каральне шоу. І вказати не тільки на стрілочників рядових, а й на солідно-зіркових — до генералів включно. Можна вказати гнівним перстом і на «командирів» цивільних. Особливо, якщо згадати, хто їх підтримував на недавніх виборах. Хоча... Мабуть, вони справді щось підписували, узгоджували, віддавали накази. Хто ризикне спростувати їхню вину?
— І все-таки, чи не здається вам, що в нестандартній ситуації (не тій трагічній, але все-таки локальній, на яку вказав Євген Марчук, а в масштабній — від Карпат по Донбас) навіть генерали є стрілочниками? Чи не здається вам, що виведена головою комісії «урізана» формула — це також своєрідна «мертва петля» над нами?
