Минув майже рік, як було попередньо розглянуто Генеральний план розвитку Києва до 2020 року. За цей час внесено до нього істотні зміни й корективи. Які вони? Яким усе-таки буде один із найголовніших компонентів Генплану — транспортна карта столиці? А головне, що сьогодні уже робиться, щоб нам не мучитися в переповнених тролейбусах і автобусах, щоб не диміли машини у кілометрових «пробках», щоб почуватися в будь-якому транспорті легко і зручно? З таким запитанням ми звернулися до першого заступника начальника головного транспортного управління Києва Івана Шпильового.

— Як ви знаєте, — сказав він, — за Генеральним планом розвитку Києва розбудова нашого міста йтиме за двома основними напрямками: на південь у бік Миронівки та Борщагівки. Ось і працюють проектні інститути над кресленнями й розрахунками, щоб сьогодні передбачити такі транспортні маршрути, щоб і нині, і на майбутнє мешканці всіх нових величезних масивів не мали жодних клопотів у своїх міських подорожах. У цьому зв’язку з центральної частини міста уже переноситься депо саме до Борщагівки. Бо депо, самі розумієте, — центр, база пасажирських перевезень.

Але це не означає, що буде забуто інші житлові масиви столиці, вулиці й магістралі центральних районів Києва.

Лінії метро охоплять усю столицю

Як і в багатьох великих містах світу, метро в Києві стане основним перевізником людей. Бо це і точність руху, коли на нього не впливають ні вуличні затори, ні погода, і зручність та комфортність. Уже ведеться підготовка до будівництва в місті четвертої лінії метрополітену, яка зв’яже Троєщину з Жулянами і проляже через Поділ, залізничний вокзал.

Ведеться будівництво лінії метро від Либідської до Одеської площі. Цю транспортну гілку буде здано одночасно з введенням станції імені Палладіна та на проспекті Перемоги.

Розбудовується і підземний напрямок руху — від станції «Дорогожичі» до Виноградаря. Отже,  сказав Іван Шпильовий,  ми охопимо метрополітенівською мережею практично увесь Київ. А коли додати, що до міського транспорту приєднається і залізничний, що діє всередині столиці, і зв’яже між собою лінії метро, то матимемо справжнє київське кільце.

Нині ми як ніколи тісно працюємо з Міністерством транспорту України. Разом з ним заплановано не тільки зробити київське кільце, а й спільними силами спорудити кілька пересадочних залізничних вузлів, а також вивести залізничні транзитні вантажні перевезення поза межі столиці, щоб не забруднювати повітря і не завантажувати мости. Буде споруджено об’їзні колії навколо міста, якими курсуватимуть вантажні поїзди.

Транспортні вузли — нове слово у містобудуванні

Кияни і гості столиці вже оцінили транспортний вузол Видубичі. Ще б пак! Приїжджає людина з якогось приміського району, виходить з автобуса, а там її чекають метро, тролейбус, автобус, електричка. Їдь, куди душа забажає. Та й киянину завдяки такому вузлу легко перебратися з одного району міста в інший. Якщо, скажімо, з Борщагівки до Харківського масиву пасажир їхав десь із півтори години, то відтепер його шлях займе щонайбільше хвилин сорок.

Найближчим часом буде здано в експлуатацію пересадочні вузли біля станцій метро «Сирецька», «Городня», «Дарниця», «Святошин», а згодом —неподалік Національного виставкового центру, там, куди приїздять люди до Києва з Одеського напрямку.

Головний біль для столиці — виведення вантажного автомобільного транспорту за межі міста. Хоча в нас діють кільцеві автомагістралі, але їх прокладали давно, і деякі з них опинилися всередині Києва. Скажімо, вантажівки Житомирського напрямку ніяк ще не обійдуться, щоб не доїхати аж до Шулявки, а вже потім прямувати на об’їзну трасу. Ось тому разом з Мінтрансом України затверджено проект будівництва частини кільцевої дороги, яка зв’яже Житомирське шосе з площею Шевченка. До речі, саме ця дорога одночасно поліпшить транспортний зв’язок з Пущею-Водицею.

Спорудження нових транспортних розв’язок сьогодні стало чи не найактуальнішою проблемою. Ну не знали наші предки, коли засновували місто, що в Києві так стрімко розвиватиметься автомобільний транспорт. І залишили у спадок такі вулиці, на яких задихаються автомобілі від численних «пробок». Тому нині пильно переглядається мережа усіх доріг, особливо тих, що прилягають до центральної частини столиці. За останні два-три роки збудовано розв’язку на Севастопольській площі, по вулицях Довженка, Теліги, Автозаводській. Там помітно стало просторіше. Але тепер постала нагальна проблема розвантажити Європейську площу, Московську, бо там сьогодні дедалі важче розминутися водіям власного та комунального транспорту. На засіданні комісії з організації безпеки руху вирішено докорінно змінити структуру цих площ, щоб раз і назавжди покінчити зі скупченням там автотранспорту.

Тим більше що київська влада розглядає проект перенесення центрального автовокзалу столиці на Теремки.

І ще одне вузьке місце на столичних дорогах. Оновлена Севастопольська площа розвела двома ярусами транспортний рух. Але тепер скупчуються машини на Караваєвих дачах. І нема нам куди діватися — треба розширювати там залізничну платформу, шляхопровід, робити підземний перехід для пасажирів. Гадаю, ці дії, які переходять із проектних листів у практику, значно сприятимуть розвантаженню ущільненого руху міського транспорту.

Свого часу Генеральним планом окреслено два надзвичайно цікаві проекти. Перший — від початку бульвару Шевченка поблизу Бессарабки підняти естакаду й прокласти її аж до бульвару Лесі Українки. Уявляєте, як би від цього відлягло від душі водіїв? Другий —таку само естакаду протягти приблизно від пам’ятника Щорсу (на бульварі Шевченка) через площу Перемоги і до кас Аерофлоту. А від Бессарабки іти до пам’ятника Щорсу тунелем. Та поки що реалізація задуму відкладається на кілька років.

Досі ми нічого не говорили про трамвай — древній і популярний вид транспорту. Одразу застережу: нікого не слухайте, що трамвай у столиці нібито доживає останні роки. У центрі столиці його, справді, активно замінює тролейбус — надто дошкуляє він людям своїм шумом. Нині діють технології з прокладання колій, які ведуть себе тихо. Але встановлювати їх замість старих — надто незручна для самих же мешканців і будівельників процедура. Та й дорога. А ось на Троєщині, Борщагівці, де на зміну звичайному прийшов швидкісний трамвай, цей вид транспорту розвиватиметься й надалі. Закуповуємо нові, найсучасніші, безшумні машини, до речі, вітчизняного виробництва, прокладаємо нову колійну мережу.

Тролейбус витісняє не тільки трамваї, а й автобуси. Ось, наприклад, Оболонь і Виноградар повністю закільцьовані тролейбусними лініями. Недавно пішла ця машина з центру до Видубичів. Ніколи останнім часом не було такого, щоб за один лише рік ввели в дію 50 кілометрів тролейбусної мережі. Все це йде не тільки від зручності, а й від потреб екології, очищення повітря від викидів в атмосферу автобусних двигунів.

Річка — теж транспортна магістраль

— Останнім часом, — зазначив Іван Шпильовий, — ми почали забувати, що річка, яка протікає через Київ, теж надійний, зручний і, я б сказав, красивий вид сполучень. Через те, що теплоходи, катери, річкові трамвайчики розпродано й розкрадено, Дніпро майже зовсім спорожнів. Несправедливо це й образливо. Управління транспорту за підтримки керівників міста нині енергійно взялося за відродження річкового транспорту. Цього року, постягавши з плавзасобів все, що залишилося від колишнього багатства, відремонтувавши його, пустили до дачних масивів та улюблених місць відпочинку. Популярні річкові трамвайчики нині істотно доповнюють сухопутні. Ходять катери й теплоходи з правого на лівий берег Дніпра, до так званих садів, дачного масиву Проців та в інші напрямки.

Для розвитку річкового транспорту столиці створено міську судноплавну компанію, яка й займатиметься використанням Дніпра як транспортної акваторії. Для цього запроектовано провести повну реконструкцію річкового вокзалу. Раніше на древніх картинах ми бачили Славутич з обов’язковою деталлю — човнами та кораблями. Думаю, цей сюжет у наші дні обов’язково відродиться.

Якщо ми повели розмову про нетрадиційні певною мірою види міського транспорту, то не можна оминути й тему повітряних сполучень, зокрема, аеропорту Жуляни. Слава Богу, розмови про винесення цієї повітряної гавані за межі міста кінчилися. Міська влада сказала про неї однозначно: Жулянам бути. І це добре. Бо де ще є такий аеропорт, щоб прямо з літака можна було пересісти в тролейбус і за 20 хвилин бути на Хрещатику. А ще туди підійде й метрополітен.

Це рішуче «так» — не тільки слова. Завершено роботи з продовження злітно-посадочної смуги, що дасть можливість приймати літаки більшої потужності. Ведеться реконструкція терміналів. На часі — розбудова аеровокзалу. У цьому напрямі ведеться пошук потужних інвесторів, які оснастили б столичну повітряну гавань найсучаснішою технікою.

Тож аеропорт Жуляни скоро працюватиме на повну потужність. Він діятиме і в напрямку звичайних пасажирських перевезень, і в режимі чартерних рейсів — для обслуговування бізнес-структур.

Від відеокамери не заховаєшся

Для переходу транспорту Києва на сучасні форми управління, розповідає Іван Шпильовий, уже не обійтися без повної реорганізації системи організації руху. Разом з «Київпроектом» у місті створюється центр з керування шляховою мережею. Ідея в тому, щоб на перехрестях з найінтенсивнішим рухом, а в перспективі — на всіх дорогах столиці, встановити відеокамери, які дали б можливість швидко аналізувати й оперативно впливати на організацію руху. Диспетчери, як кажуть, власними очима через дисплеї бачитимуть, що відбувається на дорогах Києва, і зможуть коригувати рух транспорту. Для цього створюється центральна диспетчерська служба.

Для цієї ж мети управління транспорту разом з Державтоінспекцією працюють над створенням дорожньої смуги, в яку не має права заходити жодний інший вид транспорту, окрім міського комунального. Отже, люди, сівши в тролейбус чи автобус, не потерпатимуть від дорожніх «пробок». Зрештою, центральна диспетчерська служба разом із введенням спеціальної смуги налагодить чіткий ритм пасажирського транспорту, його безперебійну роботу.

Недавно я побував у містах Франції для ознайомлення з досвідом організації міських пасажирських перевезень. До цього вдалося побувати й в інших країнах. І скажу відверто: наша реорганізація системи міських перевезень, накреслення Генерального плану розвитку Києва в транспортному аспекті цілком вписуються у світову тенденцію, відповідають новітнім вимогам, технології розвитку міського пасажирського транспорту.